Акмолінська область
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Акмолінська область (у 1961—1992 роках — Цілиноградська; каз. Ақмола облысы, рос. Акмолинская область) — адміністративна одиниця на півночі Казахстану. Утворена 14 жовтня 1939 року (у 1961—1965 роках входила до Цілинного краю). Центр області — місто Кокшетау.
Площа області становить 146,2 тис. км² (включаючи місто Астана). Населення — 748,2 мешканців (2004).
Область межує на півночі з Північно-Казахстанською, на сході з Павлодарською, на півдні з Карагандинською, на південному заході і заході з Костанайською областями, у центрі з Астанинською міськрадою.
Територією області течуть річки Ішим з притоками Жабай і Терсаккан; Сілеті, Нура, Оленті. Тут знаходиться озеро Тенгіз.
Губернатор (акім) області — Мажит Тулеубекович Єсенбаєв.
Зміст |
[ред.] Історія
- 1854 — на приєднаних до Російської імперії землях утворена область Сибірських Киргизів із центром в місті Омську, яка ввійшла до Західно-Сибірського генерал-губернаторства
- 21 жовтня 1868 — область Сибірських Киргизів перейменована на Акмолінську область
- 18 травня 1882—4 березня 1917 — Акмолінська область у складі Степового генерал-губернаторства
- січень 1918 — скасовано Акмолінську область
- 19 липня 1919—5 грудня 1936 — територія області в складі РРФСР
- 1921—1928 — територія області в складі Акмолінської губернії (центр — місто Петропавловськ)
- 19 квітня 1925 — Акмолінська губернія увійшла до Казахської АРСР у складі РРФСР
- 1932—1939 — територія області в складі Карагандинської області
- 5 грудня 1936 — Казахської АРСР перетворена на Казахську РСР
- 14 жовтня 1939 — створено Акмолінську область Казахської РСР
- 26 грудня 1960 — скасовано Акмолінську область, її територія ввійшла до Цілинного краю
- 24 квітня 1961 — створено Цілиноградську область
- 24 квітня 1961—16 жовтня 1965 — область у складі Цілинного краю
- 23 листопада 1970 — із частин Кустанайської і Цілиноградської областей утворена Тургайська область
- 1988 — до складу Цілиноградської області ввійшла частина Тургайської області
- 1990 — із частин Кустанайської і Цілиноградської областей утворена Тургайська область
- 1992 — Цілиноградську область перейменовано на Акмолінську
- 22 квітня 1997 — до складу області входять Державінський, Єсільський, Жаксинський, Жанадалинський і Кійминський райони скасованої Тургайської області
- 8 квітня 1999 — до складу області включені Єнбекшильдерський, Зерендинський та Щучинський райони і Кокшетауська міськрада Північно-Казахстанської області
- 22 квітня 1999 — центр Акмолінської області перенесено з Астани до Кокшетау
[ред.] Природа
Область займає західну окраїну Казахської складчастої країни і прилеглі до неї рівнини. На південному заході і сході області виступають окремі невисокі пологі узгір'я й горби — залишки древніх гір. Улоговини часто заповнені мілководними солоними й прісними озерами. Крайня північно-східна частина області лежить у межах Західно-Сибірської низовини. Корисні копалини: боксити, кам'яне вугілля, сурма, залізна руда, будматеріали та ін.
Клімат різко континентальний, посушливий, зі спекою влітку й холодною малосніжною зимою. Річна сума опадів на півночі бл. 300 мм, на півдні зменшується до 200 мм і нижче.
Водами, особливо прісними, область бідна. Ріки мілководні, влітку часто пересихають. Головні ріки Ішим (притока Іртиша) і його притоки Терсаккан, Жабай та ін., Нура, на якій споруджено водосховище. Найбільші озера: Тенгіз (солоне) і Коргалжин (прісне).
Ґрунти — в північній частині області чорноземи, в середні частині темнокаштанові, ще південніше змінюються світлокаштановими і бурими, серед яких з'являються солонці і солончаки. Рослинність степова і, частково, напівпустельна (на півдні).
[ред.] Населення
Населення області — казахи, росіяни, українці (понад 20 %). Українці почали оселюватись на території сучасної Акмолінської області з кінця XIX століття. Найгустіше заселені північної і центральної частини області. Міста: Кокшетау, Атбасар, Макінськ, Степногорськ та ін.
[ред.] Господарство
Область входить до Карагандинського економічного району. Сучасне господарство області створене за роки радянської влади. Особливо великого розвитку набуло господарство області в зв'язку з освоєнням цілинних і перелогових земель в країні. Валова продукція промисловості в 1958 році зросла порівняно з 1940 у 7 разів. Промисловість: гірничовидобувна (видобування кам'яного вугілля, бокситів, сурми), машинобудівна, харчова, деревообробна і будматеріалів. В області є машиноремонтні заводи, великий деревообробний комбінат, порцеляновий і цегельний заводи, комбінат будматеріалів, кам'яні кар'єри та ін. У Макінську спеціалізований завод, що виготовляє поршневі кільця для тракторів.
Уся посівна площа — 4727,4 тис. га (1959). У землеробстві переважають зернові — 4045,3 тис. га (1959). Провідна культура — яра пшениця (3657,4 тис. га), ячмінь (128,7 тис. га), овес (113,4 тис. га), просо (130,8 тис. га). Із технічних — соняшник (26 тис. га), льон (19,6 тис. га), кукурудза на зерно, силос і зелений корм (126,9 тис. га). Тваринництво м'ясо-молочного напряму. Велика рогата худоба (в тис. голів) — 463,3 (на 1 січня 1959), в тому числі корів — 169,4; свиней — 176,1; овець і кіз — 1021,6; коней — 70.
Розвинуті автотранспорт і повітряне сполучення.
[ред.] Адміністративний устрій
До складу області входять 17 районів, 2 міста обласного значення, 8 міст районного значення, 14 селищ.
[ред.] Райони
- Аккольський (центр — м. Акколь)
- Аршалинський (сел. Аршали)
- Астраханський (с. Астраханка)
- Атбасарський (м. Атбасар)
- Буландинський (м. Макінськ)
- Єгіндикольський (с. Єгіндиколь)
- Єнбекшильдерський (м. Степняк)
- Єрейментауський (м. Єрейментау)
- Єсільський (м. Єсіль)
- Жаксинський (с. Жакси)
- Жаркаїнський (м. Державінськ)
- Зерендинський (с. Зеренда)
- Коргалжинський (с. Коргалжин)
- Сандиктауський (с. Балкашино)
- Цілиноградський (м. Астана)
- Шортандинський (сел. Шортанди)
- Щучинський (м. Щучинськ)
[ред.] Міста
[ред.] Обласного значення
[ред.] Районного значення
[ред.] Селища
- Айдабол
- Аксу
- Аршали
- Бестобе
- Бірлестик
- Бурабай (Борове)
- Жолимбет
- Заводський
- Красногорський
- Научний
- Олексіївка
- Станційний
- Шантобе
- Шортанди
[ред.] Сусідні області
- Карагандинська
- Костанайська
- Павлодарська
- Північно-Казахстанська
- Місто Астана
[ред.] Дивись також
 |
Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
Міста республіканського значення: Алмати • Астана • Байконир
