Акушерство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Акуше́рство (франц. Accoucher — народжувати) — наука про фізіологічні та патологічні процеси, що відбуваються в організмі жінки в звя'язку з вагітністю, під час родів, а також в післяродовий період.

Зміст

1 Предмет вивчення
2 Історія акушерства
3 Акушерство у Російській імперії
4 Акушерство у Радянській імперії
5 Література

[ред.] Предмет вивчення

А. вивчає і застосовує профілактичні, діагностичні й лік. заходи, що забезпечують сприятливий перебіг вагітності, родів та післяродового періоду;

завдання А. — подавати відповідну допомогу в разі ускладненого чи патологіч. перебігу їх. Крім того, А. вивчає фізіологіч. та патологіч. процеси, що відбуваються в організмі новонародженої дитини протягом перших днів її життя, розробляє і застосовує найдоцільніші заходи догляду за дітьми цього віку.

[ред.] Історія акушерства

А. є однією з найстаріших галузей медицини. Деякі відомості з А. мали народи Старод. Єгипту, Індії, Іудеї та ін. А. як наука виникло у Франції, де ще в 13 ст. була відкрита палата для роділь.

[ред.] Акушерство у Російській імперії

У Росії А. почало розвиватися з 2-ї пол. 18 ст. в Москві і Петербурзі за ініціативою лікаря П. З. Кондоїді 1757 було відкрито школи для підготовки «повивальних бабок». У дальшому розвитку вітчизн. А. велика роль належить основоположнику рос. наук. акушерства Н. М. Амбодику-Максимовичу, що написав перший значний посібник з цієї галузі. Перші акушерські клініки при університетах були відкриті у Москві (1806, на 4 ліжка), Харкові (1829), Казані (1833), Києві (1844). З 19 ст. почався невпинний розвиток вітчизн. наукового й практичного А. Цьому сприяли праці видатних вітчизн. вчених 19—20 ст.: Д. І. Левитського, Г. І. Корабльова, К. Ф. Слав'янського, В. С. Груздьова, Д. О. Отта, В. Ф. Снєгірьова і, зокрема, укр. вчених І. П. Лазаревича, О. П. Матвєєва, Г. Є. Рейна, М. П. Толочинова, Л. І. Бубличенка, Г. Ф. Писемського, В. М. Орлова та ін. За Рад. влади А. як наука й організація родопомочі досягло значно вищого рівня, ніж у капіталістич. країнах.

[ред.] Акушерство у Радянській імперії

Радянське А. наполегливо опрацьовує багато питань, серед яких — полегшення перебігу вагітності, запобігання т. з. пізнім токсикозам та ін. ускладненням вагітності й родів, знеболювання родів, боротьба з надмірною втратою крові під час родів, з передчасними та затяжними родами, з травмою новонароджених, з мертвонароджуваністю і ранньою смертністю новонароджених, з материнською смертністю (взагалі мізерно малою) та ін. Розвиток рад. А. відбувається в тісному зв'язку з ін. галузями теоретич. і практич. медицини — фізіологією, хірургією, бактеріологією, гінекологією та ін.

В СРСР працює понад 100 кафедр А. і н.-д. інститутів охорони материнства і дитинства, які готують кваліфіковані акушерські кадри і опрацьовують актуальні питання А. В УРСР на 1 січня 1959 розгорнуто 28 549 родильних ліжок; колгоспних родильних будинків було 7 306. В 1958 стаціонарна допомога була подана в містах 99,5% роділь, у сільс. місцевостях — 96,7%.

Треба зазначити, що питома вага стаціонарної родопомочі в Україні до Жовтневого перевороту дорівнювала лише 3—5%. Рад. законодавство передбачає всіляке сприяння материнству, створює сприятливі умови для вагітних і матерів. Ще 8. VIІ 1944 був виданий Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про збільшення державної допомоги вагітним жінкам, багатодітним і одиноким матерям, посилення охорони материнства й дитинства», про встановлення почесного звання «Мати-героїня» і заснування ордена «Материнська слава» і «Медалі материнства».