Алтай Монгольський
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Алта́й Монго́льський — гірський хребет у МНР, який простягається в пд.-сх напрямі на 1 500 км.
Пересічна висоті 3 000— 3 600 м, найбільша —4 356 м (у групі вершин Табин-Богдо-Ола).
Характерною рисою А. М. є асиметрія схилів, згладжені вершини, чергування гірських піднять з міжгірськими западинами
В А. М беруть початок Іртиш, Урунгу, Кобдо.
Рослинність переважно степова, яка на Сх. переходить у пустельну та напівпустельну.
Схили А. М. в бас. рр. Іртиша і частково Кобдо вкриті лісами. Пд.-сх. частина А. М. має назву Алтай Гобійський.
