Андрєєв Леонід Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Леоні́д Микола́йович Андрє́єв (21 серпня 1871, Орел (місто) — †12 вересня 1919) — російський письменник, драматург.

Н. в м. Орлі в сім'ї землеміра. Закінчив Московський університет.

[ред.] Літературна дільність

Почав друкуватися 1895. Ім'я А. в л-рі стало відомим з появою 1898—1900 реалістич. оповідань: «Бар-гамот і Гараська», «Біля вікна», «Петька на дачі», «Перший гонорар» та ін. Член демократичного гуртка «Среда», А. зблизився з Горь-ким. Відобразив революц. піднесення в країні і події 1905—07 («Християни», «Марсельєза», «Оповідання про сімох повішених», драма «До зірок» та ін.). В роки реакції А. відійшов від демократизму й реалізму; зображував революціонерів як одинаків-анархістів, а революцію у вигляді безглуздого бунтарства, за що його критикували Горький, Воровський, Луначарський. В ці роки написав кілька реалістич. п'єс, але в цілому виявився неспроможним зрозуміти і розв'язати проблеми сучасності. Жовтневий переворот зустрів вороже. Перебував у Фінляндії, на батьківщину не повернувся.