Антагонізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Антагоні́зм грец. antago-nisma - суперечка, боротьба) — суперечності, що характеризуються найгострішою боротьбою і непримиренністю поглядів угруповань, певних сил.

Антагонізм — тип суперечності, де тенденції, сторони, що стикаються, мають діаметрально протилежний характер, який поглиблюється в міру свого розвитку і переростає у конфлікт. Боротьба між антагоністичними протилежностями відбувається у гострих формах і майже завжди завершується знищенням однієї з них. Повне розв'язання А. досягається лише в результаті ліквідації тієї основи, що його породила.

А. є в природі і суспільстві. В природі антагоністичні суперечності існують, напр.,між деякими тваринами і рослинами, в межах споріднених груп мікро- та ін. організмів. Такий А. в процесі боротьби за існування виявляється як знищення чи пригнічення одних організмів іншими. А., що мають місце в природі, докорінно відрізняються від А. у суспільстві. Соціальні А. властиві класовим формаціям і виявляються насамперед у відносинах між експлуататорами і експлуатованими, у боротьбі класів. Соціально-економіч. основою цих А. є приватна власність на засоби виробництва і зумовлена нею експлуатація людини людиною. А. досягають найбільшої глибини і гостроти при імперіалізмі, де суперечності між суспільним характером виробництва і приватною формою привласнення виявляються у жорстокій класовій боротьбі між пролетаріатом і буржуазією. Антагоністичні суперечності розв'язуються шляхом революц. перемоги передового класу, докорінною перебудовою суспільного життя.

Соціалістична революція покликана розв'язати всі соціальні А. Знищення приватної власності на засоби виробництва і ліквідація експлуататорських класів, перебудова всього суспільного життя на принципах соціалізму зумовлюють подолання соціальних А. Повна і остаточна перемога соціалізму, перехід до розгорнутого будівництва комунізму в СРСР повністю підтверджують це. Суперечності, які виникають у процесі розвитку соціа-лістич. суспільства, не мають антагоністичного характеру і розв'язуються на основі дальшого зміцнення існуючих суспільних відносин під керівництвом Комуністичної партії і Рад. д-ви. Суперечності між СРСР, світовою соціалістич. системою, з одного боку, і капіталістич. системою, з другого боку, мають характер А., який буде подолано з переходом усіх сучас. бурж. країн на шлях соціалістич. розвитку. З перемогою соціалізму в усьому світі зникнуть з суспільного життя А. і умови, що їх породжували. «Буржуазні виробничі відносини,— писав Маркс,— це — остання антагоністична форма суспільного процесу виробництва...» (Маркс К., Енгельс Ф. вибрані твори, т. 1. К., 1952, с. 323).

[ред.] Література

• Українська радянська енциклопедія
• Економічна енциклопедія