Антигорит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Антигорит (рос. антигорит, англ. antigorite, нім. Antigorit m) – поширений мінерал з групи серпентину. Склад: Mg₆[(OH)₈[Si₄O₁₀]. Домішки: Ni, Mn, Fe, Al, Cr. Сингонія моноклінна. Відома гексагональна модифікація. Густина 8,5-2,7. Твердість 2,5-3,0. Форми виділення: щільні аґреґати. Колір сірий, зелений з синюватим відтінком. Блиск скляний. Утворюється при гідротермальних процесах з олівіну ультраосновних порід, а також при метасоматичних у доломітизованих вапняках. За назвою долини Антигоріо, Італія.

Розрізняють:

• антигорит алюмініїстий (відміна антигориту, яка містить від 2,5 до 6% Al₂O₃);

• антигорит залізистий (гіпотетичний кінцевий член ряду серпентину – Fe6[(OH)8Si4O10]);

• антигорит лейстоподібний аномальний (снопоподібні, віялоподібні та променисті аґреґати антигориту з аномальною поляризацією);

• антигорит марганцевистий (відміна антигориту, яка містить понад 7,5% MnO);

• антигорит нікелистий (відміна антигориту, яка містить понад 2,8% NiO);

• антигорит флуористий (антигорит із скарнової зони Півн. Китаю, який містить 2,5% F);

• антигорит хромислий (відміна антигориту, яка містить понад 2,3% Cr2O3).

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3