Аорта
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аорта (грец. αορτη)— головна артерія кровоносної системи, що виходить з лівого шлуночка серця; постачає артеріальною (збагаченою киснем) кров'ю всі тканини й органи птахів (у них в онтогенезі зберігається лише права дуга аорти) і ссавців (у них в онтогенезі збеpігається ліва дуга аорти). Вона розгалужується й утворює артерії, що постачають кров'ю всі органи тіла, крім легень. Втрата еластичності аорти є причиною виникнення атеросклерозу, що веде до хвороб серця.
УРЕ:
Аорта — головна поздовжня судинна магістраль тіла. Безхребетні тварини мають 2—4 А., сполучені між собою бічними судинними дугами. У риб, що мають 2 А.. кров від серця надходить по черевній А. до зябер, звідки по спинній А. та її відгалуженнях розходиться по всьому тілу Наземні хребетні мають одну аорту. А. птахів та ссавців являє собою головну артерію великого кола кровообігу. У людини А. починається від лівого шлуночка серця, при виході з серця колбо-подібно розширюється; в цьому місці А. має З клапани півмісяч. форми, що перешкоджають поверненню виштовхнутої крові до серця. Від серця А. піднімається вгору (висхідна А.), після чого загинається дугоподібно назад (дуга А.) і на рівні 4-го грудного хребця переходить у низхідну А. (грудна, а нижче діафрагми — черевна А.). На рівні 4—5-го поперекового хребця низхідна А. розділяється на праву та ліву загальні клубові артерії, які переходять у стегнові. Від дуги А. відходять безіменна, ліва загальна сонна та ліва підключична артерії; від грудної А. — міжреберні та ін. артерії; від черевної А. — черевна, брижові, ниркові та ін. артерії.
