Апофіліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Апофіліт (рос. апофиллит, англ. apophyllite, fisheye stone, нім. Apophyllit) — породотвірний мінерал підкласу шаруватих силікатів, KCa₄[Si₄O₁₀]₂F•8Н₂O. Містить (%): K₂О — 5,2; CaО — 25; SiО₂ — 53,7; Н₂O — 16,1; F — до 1,5. Звичайно має домішку Na. Сингонія тетрагональна. Густина 2350±20 кг/м3. Твердість 4,5-5,5. Кристали таблитчасті, стовпчасті. Структура субшарувата. Чистий А. — безбарвний, водянисто-прозорий. Домішки зафарбовують А. в жовтуватий, зеленуватий, червонястий кольори, які часто розташовані секторально. Блиск скляний. А. — низькотемпературний гідротермальний мінерал. Типовий для мигдалекам'яних основних ефузивів. Зустрічається разом з цеолітами, ісландським шпатом, агатом, ґранітом, нефеліновим сієнітом, в метаморфічних гірських породах, вапняках і скарнах, а також у деяких рудних родовищах. А. — цінний колекційний матеріал.

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3