Артем'єв Едуард Миколайович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Едуард Миколайович Артем'єв (рос. Эдуард Николаевич Артемьев, *30 листопада 1937 року) - російський композитор, класик радянської та російської електронної музики відомий, зокрема, як автор музики до фільмів Андрія Тарковского, Микити Міхалкова і Андрія Кончаловского. Живе й працює в москве. Батько Артемія Артем'єва - музиканта і власника лейбла «Электрошок Рекордз».
Зміст |
[ред.] Життя і творчість
Народився 30 листопада 1937 року в Новосибірську. В 1960 році закінчив теоретико-композиторський факультет Московської консерваторії по класу Ю.А. Шапоріна і Н.Н. Сидельникова. В 1961-63 роках працював у науково-дослідному інституті в лабораторії дослідження звуку у Є.Мурзіна, винахідника електронного інструменту АНС.
Твори 1960-х - почала 1970-х років належать естетиці авангарду. У цей період їм написані твори великих форм: ораторія на вірші А. Твардовского "Я вбитий під Ржевом" (1960, дипломна робота), симфонічна сюїта "Хороводи" (1960), сюїта для жіночого хору й оркестру "Лубки" (1962), кантата "Вільні пісні" (на тексти з народної поезії, 1967), одночастинний концерт для альта (1961), музика до пантоміми "За мертвими душами" (1966). В ці ж роки написані невеликі п'єси для синтезатору АНС - "У космосі", "Зоряний ноктюрн" (1961), "Етюд" (1964). У цих творах Артем'євим знайдені електронні сонорні звучності, колористические фони, що дають просторовий ефект.
Перша велика робота Артем'єва в області електронної музики - "Мозаїка" (1967) стала етапним твором в творчості композитора. Написина в сонористичній техніці, ця робота отримала визнання на фестивалях сучасної музики у Флоренції (1968), Венеції (1969), Оранже (1970) та інших містах.
З кінця 1960-х років Артем'єв плідно працює в кінематографі. Важливу роль у творчому житті композитора зіграла зустріч із Андрієм Тарковским. Артем'єв взяв участь у трьох фільмах Тарковского: "Соляріс" (1972), "Дзеркало" (1975) і "Сталкер" (1980).
В середині 1970-х композитор виявляє підвищену цікавість до рок-культури, у якій його захоплювала в першу чергу нова "естетика" звуку, що припускає яскраву, відкриту емоційність, підвищений експресивний тонус висловлення, його "спрямованість на слухача", демократизм музичної мови. Головною якістю його музики стає можливість будь-яких поєднань - жанрових, стилістичних, "технічних", відкритість різним музичним традиціям. Яскравим прикладом цьому служить кантата "Рітуал" (1980) на вірші Пьера ДЕ Кубертена для декількох хорів, синтезаторів, рок-групи й симфонічного оркестру, написана для урочистого відкриття Олімпійських ігор у Москві (1980).
В 2000 році Едуард Артем'єв завершив роботу над оперою "Раскольников" по роману Ф. Достоєвського "Злочин і покарання" (лібрето А. Кончаловского, М. Розовского, Ю. Ряшенцева), початої їм ще в 1977 році. Задумуючи свій твір у жанрі рок-опери, композитор поступово прийшов до полістилістики, поряд з рок-групою використовуючи симфонічний оркестр, російські народні інструменти та електронні засоби.
[ред.] Регалії
Е.Н. Артем'єв - Народний артист Росії (1999), Заслужений діяч мистецтв РФ (1985), лауреат чотирьох Державних премій в області літератури й мистецтва (1988, 1993, 1995, 1999) за художні кінофільми "Кур'єр", "Урга", "Стомлені сонцем" й "Сибірський цирюльник", двох премій Ніка (1995, 2000) за музику до кінофільмів "Ліміту" й "Мама", премії "Мистецтво об'єднання Людини й інформації" у номінації "Мистецтво" (2000), премії "Святий Георгій" XXІІІ Московського міжнародного кінофестивалю "За видатний внесок у світовий кінематограф" (2001).
Член Спілки композиторів і Спілки кінематографістів РФ, Президент заснованої ним же у 1990 году «Російської асоціації електроакустичної музики», а також член виконавчого комітету Інтернациональної конфедерації електроакустичної музики ICEM при ЮНЕСКО. Викладач Московської консерваторії.
Роботи Артем'єва видані, зокрема, на CD лейблом «ElectroShock Records», заснованим у другій половині 1990-х років його сином, Артемієм Артем'євим.
[ред.] Література
- Татьяна Егорова. Вселенная Эдуарда Артемьева
