Архаїзм
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Архаї́зм (грец. αρχαιος — первісний, стародавній) — слово, вираз, граматична форма, які застаріли й вийшли з загального вжитку.
В українській літературній мові (як і в інших східнослов'янських) архаїзми-старослов'янізми використовуються як стилістичний засіб для надання мові урочистості (наприклад: «Молюся, знову уповаю, знову сльози виливаю». Т. Шевченко) або іронічного значення (напр.: «Восплач, пророче, сине божий, І о князях, і о вельможах, і о царях отих». Т. Шевченко).
Від архаїзмів можуть утворюватись похідні слова, що збагачують нашу лексику, наприклад від «чоло» походить, слово «очолювати».
