Асканія-Нова (заповідник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Український науково-дослідний інститут тваринництва степових районів «Асканія-Нова» — науково-дослідна установа в системі Академії аграрних наук України.

Міститься в селищі Асканія-Нова Чаплинського району Херсонської обл.

Заснований 1932 року на базі держ. заповідника Асканія Нова, до 1956 р. — Всесоюзний н.-д. інститут гібридизації та акліматизйції тварин ім. М.Іванова.

Має 12 відділів (у тому ч. ботан. парку та заповідного степу і зоол. парку), 9 лабораторій, наук. музей; веде експериментальне господарство і 4 племінні зав. с.-г. тварин.

Ін-т є центром н.-д. роботи в галузі породоутворення, великою базою племінного тваринництва.

Основні напрями роботи: поліпшення існуючих і створення нових порід с.-г. тварин, розробка питань годівлі с.-г. тварин, технології продуктів тваринництва, економіки й організації тваринництва в степ. зоні України, акліматизації й гібридизації диких копитних і птахів, акліматизації й інтродукції деревних та чагарникових рослин, вивчення заповідного степу та ін.

В інституті виведено асканійську породу овець, укр. степ. білу і укр. степ. рябу породи свиней, новий асканійський молочно-м'ясний тип червоної степ. породи великої рогатої худоби і породну групу багатоплідних каракульських овець.

Асканійський зоопарк відомий значними успіхами в розмноженні цінних та рідкісних видів диких копитних і птахів у неволі, гібридизації та одомашнення їх.

Ін-т видає праці (з 1933 р.); має аспірантуру та курси підвищення кваліфікації зоотехніків.

---

УРЕ:

Асканія-Нова — державний заповідник із створеним на його базі Українським н.-д. ін-том тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова «Асканія-Нова» . Міститься у Ново-Троїцькому районі Херсонської обл. на схилі Великого Чапель-ського йоду (відкіля і колишня назва заповідника «Чаплі»).

А.-Н.—свогрідний оазис в посушливому степу Гід. України. Тут також зберігається масив цілинного південноукраїнського степу. В цьому місці, що 1841 дістало свою назву «Асканія-Нова», ще з 1828 почало розвиватися тваринницьке господарство, яке належало великим поміщикам. Наприкінці 19 ст. в А.-Н. було закладено бот. сад, зоопарк і визначено недоторканну ділянку цілинного степу, які з часом перетворилися в акліматизаційний парк і своєрідний заповідник.

Декретами Ради Народних Комісарів УРСР А.-Н. 1 квітня 1919 була оголошена народним заповідним парком, а 8 лютого 1921— Державним степовим заповідником УРСР. На А.-Н. було покладено завдання зберігати і вивчати природу цілинного степу, а також акліматизовувати та вивчати можливо більше число видів тварин і рослин, які мають народногосподарське значення. При А.-Н. були створені науково-степова станція, зоотех. станція з племінним г-вом, фітотех. станція та інші наук, заклади. Значно розширено зоопарк і бот. сад. Організований 1932 Всесоюзний науково-дослідний ін-т гібридизації та акліматизації тварин А.-Н. з 1958 підпорядковано Українській Академії с.-г. наук і названо: "Український науково-дослідний інститут тваринництва степових районів імені М. Ф. Іванова «Асканія-Нова»". В роки Великої Вітчизняної війни А.-Н. зазнала великих руйнувань від німецько-фашистських загарбників.

В А.-Н. Іванов М. Ф. розробив теорію виведення й поліпшення порід с.-г. тварин і створив нові високопродуктивні вітчизн. породи овець і свиней (степова біла свиня, аска-нійська тонкорунна вівця). Тут же пізніше були створені породні групи укр. степових рябих свиней, багатоплідних каракульських овець і одержані помісі червоної степової худоби з зебу, стійкі до гемоспоридіозів. А.-Н. — база племінного тваринництва. Тут створюються нові і вдосконалюються існуючі породи с.-г. тварин, підвищується їхня продуктивність. У всесвітньовідомому зоопарку А.-Н. за 75 років його існування зібрана унікальна колекція диких тварин, привезених з різних зоогеограф. областей земної кулі. Найбільше в А.-Н. копитних (антилопи, зебри, олені, бізони, зубробізони, зубри, кінь Пржеваль-ського та ін.) і птахів (лебеді, фазани, афр. страуси, пд.-амер. нанду і австрал. ему), які тут акліматизуються та одомашнюються. А.-Н. — єдине місце в СРСР, де широко застосовуються методи напіввільного і вільного утримання диких тварин, що дає можливість вивчати складні процеси пристосування тварин до нових умов існування та керувати цими процесами. Як приклад можна навести розробку в зоопарку А.-Н. методики одомашнення пантових оленів, застосування якої дозволило здешевити й поліпшити виробничі процеси у пантових радгоспах. Бот. сад А.-Н. акліматизував у посушливому степу Пд. більше 120 деревних та чагарникових порід. Велику цінність являє також заповідний цілинний степ А.-Н.

Асканію-Нова відвідують десятки тисяч екскурсантів і вату ралістів. Тут підвищують кваліфікацію спеціалісти с. г., біологи, проходять учбово-виробничу практику студенти багатьох навч. закладів СРСР.

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

[ред.] Література

• Енциклопедія українознавства
• Українська радянська енциклопедія
• Бєлозеров С. Т. Асканія-Нова. К., 1956;
• Липа О. О. Ботанічний парк в Асканії-Нова. «Журнал інституту ботаніки АН УРСР», 1939, № 20;
• Степной заповедник Чапли — Аскания-Нова. Сборник статей. Под ред. М. Н. Колодько и Б. К. Фортунатова. М.—Л., 1928.