Багдадський халіфат
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Багда́дський халіфа́т — арабська феодальна держава 8—10 століття, очолювана Аббасидами.
До Багдадського халіфату входили країни Північної Африки, Близького і Середнього Сходу, частина Закавказзя і Середньої Азії.
Розташований на важливих торговельних шляхах, Багдадський халіфат досяг розквіту в 8—9 століттях. Різний рівень економічного та соціального розвитку окремих частин Багдадського халіфату, численні народні повстання — в Середній Азії (776—783), Азербайджані та Ірані (815—837), Іраку (869—883, 890) та ін. — зумовили розпад Багдадського халіфату наприкінці 10 століття.
