Баделеїт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Баделеїт
[[Зображення:\|250px]]
Загальні відомості
Ідентифікація
Колір	коричневий
Твердість за шкалою Мооса	6,5
Блиск	жирний до скляного
Питома вага	5,4-6,02 г/см³
Оптичні властивості кристалів
Інші властивості

Баделеї́т (рос. бадделеит, англ. baddelejite, baddeleyite; нім. Baddeleyit) – мінерал підкласу простих оксидів. Містить 96,5-99% ZrO₂. Кристали коротко- або довгопризматичні, пласкі. Різновид - цирконфавас - радіально-променисті коломорфні утворення з концентричною зональністю. Густина 5,4-6,02. Твердість. 6,5. У цих структурах баделеїт утворює тісні зростки з цирконом та іншими мінералами. Колір коричневий, нерідко забарвлення плямисте або зональне, від темно-бурого до жовтувато-бурого. Буває безбарвний, жовтий, зелений та ін. Крихкий. Блиск - жирний до скляного.

Зустрічається у магнетит-піроксенових і магнетит-форстерит-апатитових породах і карбонатитах та інш. разом з пірохлором, циркелітом, інколи кліногумітом. Дуже рідкісний. Виявлений у вулканічних викидах Везувію. Концентрується в прибережно-морських титаноцирконієвих розсипах. Добувається попутно з гідротермальних жил і камафоритів. Найкрупніше в світі родовище баделеїту – Пхалаборва (ПАР). Збагачується гравітацією, а також магнітною і електричною сепарацією. Використовується у виробництві вогнетривів, абразивів, феросплавів, для одержання металічного цирконію. Сировина для керамічної промисловості.