Баланс корисних компонентів
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Баланс корисних компонентів (рос. баланс полезных компонентов англ. balance of useful components, нім. Nutzgehalt des Erzes, Nutzbilanz des Erzes) – характеризує розподіл корисного компонента між продуктами переробки – концентратом(тами) та відходами (хвостами). Б.к.к. визначає осн. показники процесу збагачення: якість і вихід концентрату, втрати і вміст корисного компонента у відходах, вилучення корисного компонента. Рівняння Б.к.к.:
100 А = Г1Б1+Г2Б2 +…ГnБn + (100 - (Г1+Г2+…Гn) Т
де А - вміст корисного компонента у вихідній сировині; Бі - те ж в і-тому концентраті; Т- те ж в хвостах; Гі - вихід i-того концентрату, %.
Для оперативного контролю і управління процесом зважують і випробують вихідну руду і визначають вміст корисних компонентів у всіх продуктах, вихід концентрату і вилучення за рівнянням Б.к.к., яке в цьому випадку називається технол. балансом. Більш точним є товарний баланс, що складається за даними вагового обліку руди і товарних концентратів (з коригуванням на вологість), визначення вмісту корисного компонента в них, а також в залишках незавершеного виробництва і відходах з урахуванням механічних втрат. Товарний Б.к.к. складається по кожному компоненту в т (для благородних металів в кг). Б.к.к. є осн. звітним документом збагач. і металургіч. підприємствердість
[ред.] Література
Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3
