Бернштейн Сергій Натанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сергі́й Ната́нович Бернште́йн (*22 лютого (5 березня) 1880, Одеса — †26 жовтня 1968, Москва) — радянський математик; член АН УРСР, АН СРСР, Паризької АН, професор Харківського університету, творець наукової школи, засновник і директор Українського інституту математичних наук у Харкові; понад 250 праць українською, німецькою, французькою мовами про диференційні рівняння, теорію наближення функцій та теорію ймовірностей (зокрема, її аксіоматичне обґрунтування).

В 1933—41 професор Ленінградського політехнічного інституту і ЛДУ, з 1935 працював у Математичному інституті АН СРСР. Іноземний член Паризької АН (1955).

[ред.] Праці

Основні роботи відносяться до теорії диференціальних рівнянь, теорії функцій і теорії імовірностей. Він знайшов умови аналітичності розвязків рівнянь 2-го порядку еліптичного і параболічного типів, розроблені нові методи розвязання граничних задач для нелінійних рівнянь еліптичного типу. Продовжуючи і розвиваючи ідеї П. Л. Чебишева про наближення функцій багаточленами, Бернштейн і його учні створили нову галузь теорії функцій — конструктивну теорію функцій. У теорії імовірностей Бернштейн розробив першу (1917) аксіоматику, продовжив і в деякому відношенні завершив дослідження петербурзької школи Чебишева — Маркова по граничних теоремах, розробив теорію слабозалежних величин, досліджував стохастичні диференційні рівняння і вказав на ряд застосувань ймовірнісних методів у фізиці, статистиці і біології.