Математика
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Матема́тика - це наука про кількісні співвідношення, структури, форми та перетворення. Початково вона використовувалася для підрахунку, вимірювання, а також для вивчення форм і руху фізичних об'єктів шляхом дедуктивних розмірковувань та абстракцій. Математики формулюють нові висновки, і намагаються встановити їх справедливість, виходячи з вдало вибраних аксіом і визначень.
Математика пропонує формальну мову спілкування, що використовується для ефективної передачі математичних знань. Тому математика - найважливіший і необхідний засіб для вивчення природних, соціальних і гуманітарних наук.
Зміст |
[ред.] Етимологія і вживання в різних мовах
Слово «математика» походить від грецького слова μάθημα, що означає «наука, знання, вивчення», і грецького μαθηματικός, що означає «любов до пізнання», в підсумку приводить до більш вузького і технічного (прикладного) значення «математичне дослідження», яке використовувалося і в Античні (класичні) часи. Зокрема, грецьке μαθηματική τέχνη, латиною ars mathematica, означає математичне мистецтво.
Наявна форма множини англ. mathematics, як і форма множини франц. les mathématiques, походять з множини середнього роду лат. mathematica (Ціцерон), яка в свою чергу виникла на основі множини грецькою τα μαθηματικά, яку використовув Арістотель, що приблизно означає «всі речі математичні».
Незважаючи на форму і етимологію, англійське слово mathematics, подібно до назв головних мистецтв і наук, використовується в однині для іменників незчисленного типу сучасної англійської мови ( український аналог ножиці ). Англійськомовні розмовні скорочені форми зберігають особливість однини/множини: слово math використовується в Американській англійській ( en:North American English ), тоді як maths в Британській англійській ( en:British English ), яка використовується в Ірландії, Австралії та інших країнах Британської Співдружності ( en:Commonwealth of Nations ).
[ред.] Цілі і методи
Математика вивчає уявні, ідеальні об'єкти і співвідношення між ними, використовуючи формальну мову. Однак всі досліджувані математикою об'єкти мають прообрази в реальному світі, більш-менш схожі на свої математичні моделі. Модель об'єкта враховує не всі його риси, а тільки найбільш необхідні для мети дослідження. Наприклад, вивчаючи фізичні властивості апельсина, ми можемо абстрагуватися від його кольору та смаку і подати його (нехай не ідеально точно) у вигляді кулі. Якщо ж нам потрібно зрозуміти, скільки апельсинів ми отримаємо, якщо складемо докупи два і три, - то можна абстрагуватися і від форми, залишивши в моделі тільки одну характеристику - кількість. Абстракція та установлення зв'язків між об'єктами в найбільш загальному вигляді - це є ціль математики.
Вивчення об'єктів у математиці відбувається за допомогою аксіоматичного методу: спочатку для досліджуваних об'єктів формулюється список аксіом і вводяться необхідні визначення, а потім з аксіом за допомогою правил виведення одержують цінні теореми.
[ред.] Математика і освіта
У школі вивчається елементарна математика — арифметика, функції, алгебра; у ВУЗі — вища математика: диференціальне, інтегральне числення, топологія, теорія операторів та все інше, що не входить у елементарну математику. Вища математика, як правило, базується на вищому рівні абстракції, ніж елементарна математика, та менш просто виводиться із властивостей навколишнього світу.
[ред.] Основні теми математики
[ред.] Числа
- Числа – Натуральні числа – Цілі числа – Раціональні числа – Дійсні числа – Комплексні числа – Гіперкомплексні числа – Кватерніони – Октоніони – Седеніони – Гіпердійсні числа – Сюрреальні числа – p-адичні числа – Математичні сталі – Назви чисел – Безмежність
[ред.] Перетворення
-
Арифметика Диференціальне і інтегральне числення Векторний аналіз Математичний аналіз Диференціальні рівняння Динамічні системи Теорія хаосу
- Арифметика – Векторний аналіз – Математичний аналіз – Теорія міри – Диференціальні рівняння – Динамічні системи – Теорія хаосу – Список функцій
[ред.] Структури
- Абстрактна алгебра – Теорія груп – Алгебраїчні структури – Алгебраїчна геометрія – Теорія чисел – Топологія – Лінійна алгебра – Універсальна алгебра – Теорія категорій – Теорія послідовностей
[ред.] Просторові відношення
- Більш візуалізовані підходи в математиці.
-
Геометрія Тригонометрія Диференціальна геометрія Топологія Фрактальна геометрія
- Геометрія – Тригонометрія – Алгебраїчна геометрія – Топологія – Диференціальна геометрія – Диференціальна топологія – Алгебраїчна топологія – Лінійна алгебра – Фрактальна геометрія
[ред.] Дискретна математика
- Дискретна математика містить засоби, які застосовуються до об'єктів, що можуть приймати лише специфічні, окремі значення (не неперервні).
-
Теорія множин Математична логіка Теорія обчисленності Криптографія Теорія графів
- Комбінаторика – Теорія множин – Математична логіка – Теорія обчисленності – Криптографія – Теорія графів
[ред.] Системи числення
[ред.] Див. також
Основні розділи Математики |
---|
Алгебра • Дискретна математика • Диференційні рівняння • Геометрія • Комбінаторика • Лінійна алгебра • Математична логіка • Математична статистика • Математичний аналіз • Теорія імовірності • Теорія множин • Теорія чисел • Тригонометрія • Топологія • Функціональний аналіз |