Болеїт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Болеїт (рос. болеит, англ. boleite, нім. Boleit) — мінерал, гідроксилхлорид свинцю, міді і срібла. Склад: Pb₂₆Cu₂₄Ag₉C_l62(OH)₄₇·H₂O. Містить (%): Pb — 49,98; Cu — 13,62; Ag — 8,67; Cl — 19,95; O — 3,43; H₂O — 4,35. Сингонія тетрагональна та псевдокубічна. Кристали псевдокубічні. Густина 5,05. Твердість 3,5-3,75. Колір синій, темно-синій. Блиск скляний. Риса синя з зеленуватим відтінком. Вперше знайдений у Болео (шт. Півн. Нижня Каліфорнія, Мексика). Відносно рідкісний вторинний мінерал, асоціює з куменгітом, псевдоболеїтом, англезитом та фосгенітом.

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3