Браге Тихо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ти́хо Бра́ге (Tycho Brahe; 14 грудня 1546, Кнутструп, Данія — 24 жовтня 1601, Прага) — датський астроном, астролог і алхімік. Свою наукову діяльність Тихо Браге присвятив спостереженням неба. На невеликому острові Гвен він побудував унікальну обсерваторію Ураніборг («Небесний замок»), пізніше — «Зоряний замок», де протягом 21 року проводив численні спостереження за небесними світилами. Більшість інструментів Тихо Браге зробив сам. Йому вдалося досягти високої точності на інструментах без оптичних пристосувань. Небувалої точності спостережень він домігся не тільки збільшенням розмірів інструментів (найбільшим був шестиметровый квадрант), але і розробкою нових методів спостережень.

Тихо Браге склав нові точні сонячні таблиці й уточнений каталог 800 зірок. Він відкрив дві нові нерівномірності («нерівності») у русі Місяця, періодичну зміну нахилу місячної орбіти до екліптике, а також зміни в положенні місячних вузлів. З ім'ям Тихо Браге зв'язане відкриття сверхнової зірки у сузір'ї Кассіопеї і перший обґрунтований спостереженнями висновок про неземну природу комет.

Протягом 16 років Тихо Браге вів спостереження за планетою Марс. Матеріали цих спостережень допомогли його помічникові — німецькому вченому Йогану Кеплеру відкрити закони руху планет. Останні роки життя Тихо Браге жив і працював у Празі.