Екліптика
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Еклі́птика — уявна лінія (велике коло) небесної сфери, по якій Сонце в плині року переміщається серед зірок. Оскільки річний рух Сонця відбиває реальне обертання Землі по орбіті, екліптика є слідом від перетину небесної сфери площиною, рівнобіжної площини земної орбіти.
Ця площина називається площиною екліптики. Кут нахилу площини екліптики до небесного екватора дорівнює куту нахилу площини екватора Землі до площини її орбіти і складає близько 23,5°.
Назва "екліптика" походить від грецького слова "затьмарення", тому що з древніх часів помічено, що місячні і сонячні затьмарення можуть відбуватися тільки тоді, коли Місяць у своєму русі по небозводу перетинає екліптику. Екліптика проходить через 12 сузір'їв, що називаються зодіакальними сузір'ями. Площина екліптики є основний в екліптичній системі небесних координат.
