Бутовий камінь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бутовий камінь, Бут (рос. бутовый камень, бут, англ. quarry-faced stone, rubble, нім. Bruchstein m, Berggestein m, Steinschlag m) – великі грудки (шматки) породи неправильної форми розміром 150…500 мм, які одержують при розробці родовищ вапняків, доломітів, ґранітів, пісковиків та інших гірських порід переважно буровибуховим способом. Різновид

Б.к. – булижник діаметром бл. 300 мм.

Розрізняють Б.к. за міцністю:

• високоміцний (понад 500 МПа),
• середньої міцності (150-400 МПа),

• маломіцний (25-150 МПа).

Також розрізняють Б.к. за морозостійкістю.

Б.к. застосовують у будівельній справі, зокрема для кладки фундаментів, у будівництві гідротехнічних споруд, у шахтах.

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3