Білі хорвати
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Білі хорвати — Ñлов'ÑнÑьке плем'Ñ, що жило в 4-10 ÑтоліттÑÑ… на території Ð¿Ñ–Ð²Ð´Ð½Ñ ÐŸÐ¾Ð»ÑŒÑ‰Ñ–, уÑієї Чехії Ñ– північної чаÑтини КарпатÑьких гір. Хорвати утворили Ñоюз племен, піÑÐ»Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¿Ð°Ð´Ñƒ Ñкого Ñ—Ñ… чаÑтина переÑелилаÑÑ Ð½Ð° захід та південь. Вони згадуютьÑÑ Ñƒ творах КонÑÑ‚Ñнтина VII БагрÑнородного (913—959) Ñк мешканці Великої («Біла») нехрещеної Хорватії. [1]. КонÑтантин VII виводить від них південноÑлов'ÑнÑьких хорватів, Ñкі переÑелилиÑÑ Ð½Ð° БалканÑький півоÑтрів за Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð·Ð°Ð½Ñ‚Ñ–Ð¹Ñького імператора Ð†Ñ€Ð°ÐºÐ»Ñ–Ñ (610—641).
Білі хорвати були також відомі на РуÑÑ–. Зокрема, ÐеÑтор називає Ñ—Ñ… Ñеред Ñлов'ÑнÑьких племен:
По довгих же чаÑах Ñіли Ñлов'Ñни по Дунаєві, де Ñ”ÑÑ‚ÑŒ нині УгорÑька Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ– БолгарÑька. Од тих Ñлов'Ñн розійшлиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ по Землі Ñ– прозвалиÑÑ Ñ–Ð¼ÐµÐ½Ð°Ð¼Ð¸ Ñвоїми,— [од того], де Ñіли, на котрому міÑці. Ті, що, прийшовши, Ñіли по ріці на Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ñ€Ð°Ð²Ð°, Ñ– прозвалиÑÑ Ð¼Ð¾Ñ€Ð°Ð²Ð°Ð¼Ð¸, а другі чехами назвалиÑÑ. Ð Ñе — Ñ‚Ñ– Ñамі Ñлов'Ñни: білі хорвати, Ñерби Ñ– хорутани. Коли ж волохи найшли на Ñлов'Ñн на дунайÑьких, Ñ– оÑіли між них, Ñ– чинили їм наÑильÑтво, то Ñлов'Ñни Ñ‚Ñ–, прийшовши, Ñіли на Ð’Ñ–Ñлі Ñ– прозвалиÑÑ Ð»Ñхами. Рвід тих лÑхів [пішли одні, що] прозвалиÑÑ Ð¿Ð¾Ð»Ñнами, другі лÑхи [прозвалиÑÑ] лютичами, інші — мазовшанами, ще інші — поморÑнами. [2]
Білі хорвати займалиÑÑ Ñ…Ð»Ñ–Ð±Ð¾Ñ€Ð¾Ð±Ñтвом, ÑкотарÑтвом Ñ– бджільництвом, вели війни з ÑуÑідами — франками, мадÑрами, полÑками, візантійцÑми Ñ– руÑичами. ОÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð³Ð°Ð´ÐºÐ° ÐеÑтора про хорват ÑтоÑуєтьÑÑ Ð¿Ð¾Ñ…Ð¾Ð´Ñƒ Володимира І у 993 році:
У РІК 6501 [993]. Пішов Володимир на Хорватів. Рколи вернувÑÑ Ð²Ñ–Ð½ із війни хорватÑької, то тут печеніги прийшли по тій Ñтороні [Дніпра] од Сули. Володимир тоді пішов Ñупроти них Ñ– вÑтрів Ñ—Ñ… на Трубежі коло броду, де нині ПереÑÑлавль.[3]
БільшіÑÑ‚ÑŒ білих хорват Ñклали оÑнову чеÑького етноÑу. ВважаєтьÑÑ, що чаÑтина хорватів, Ñкі проживали на креÑах «Великої Хорватії», Ñформували етнічну оÑнову наÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑучаÑних ПрикарпаттÑ, Ð—Ð°ÐºÐ°Ñ€Ð¿Ð°Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ– південно-західної чаÑтини Галичини. Проте відÑутніÑÑ‚ÑŒ верифікованих пиÑемних Ñ– матеріальних джерел не дозволÑÑ” Ñтверджувати про прÑмий зв'Ñзок мешканців цих регіонів з давніми хорватами. Ймовірно, оÑтанні розчинилиÑÑ Ñƒ нових етнічних формаціÑÑ…, оÑкільки це плем'Ñ Ð½Ðµ згадувалоÑÑŒ піÑÐ»Ñ 10 ÑтоліттÑ.
СхідноÑлов'ÑнÑькі племена | |
Білі Хорвати | Бужани | ВолинÑни | В’Ñтичі | ДревлÑни | Дреговичі | Дуліби | ІльменÑькі Ñлов'Ñни | Кривичі | ПолÑни | Радимичі | СіверÑни | Тиверці | Уличі |
[ред.] ПоÑиланнÑ
- ↑ http://oldru.narod.ru/biblio/kb_imp1.htm#31
- ↑ http://litopys.org.ua/litop/lit01.htm
- ↑ http://litopys.org.ua/litop/lit06.htm
[ред.] Література
1. Ідзьо Ð’. С. РанньоÑлов'ÑнÑьке ÑуÑпільÑтво Ñ– ранньоÑлов'ÑнÑька державніÑÑ‚ÑŒ. Ð—Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ– ÑÑ‚Ð°Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ…Ñ€Ð¸ÑтиÑнÑтва на території України. — Львів: СПОЛОМ, 2004. — 288 Ñ.
2. Леута О.І. СтароÑлов'ÑнÑька мова: Підручник. — К.: Вища шк., 2001. — 255Ñ.
3. ГуцульÑькі говірки: лінгвіÑтичні та етнолінгвіÑтичні доÑлідженнÑ/ Відповідальний редактор д.Ñ„.н. проф. Я. ЗакревÑька. Редакційна колегіÑ: П.Гриценко, Л.Коць-Григорчук, І.Сабадош, Л.Палюга, Ð.Хобзей. — Львів: ІнÑтитут українознавÑтва ім. І.Крип'Ñкевича ÐÐРУкраїни, 2000. — 368Ñ.
4. Ð›Ñ–Ð´Ñ–Ñ ÐšÐžÐ¦Ð¬-ГРИГОРЧУК ЛінгвіÑтично-географічне доÑÐ»Ñ–Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑƒÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½Ñького діÑлектного проÑтору. — Ðью Йорк — Львів: Ðаукове товариÑтво ім. Шевченка в Ðмериці, 2002. — 268Ñ.
![]() |
Цю Ñторінку необхідно допиÑати чи вдоÑконалити. Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це! |