Біметали
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бімета́ли (лат. bis — двічі і грец. μεταλλον — метал) — металеві вироби (пластинки, листи, стрічки, дріт і т. ін.), що складаються з двох міцно з'єднаних між собою металів або сплавів.
Застосовуються з метою економії дорогих і дефіцитних металів або як матеріали з спеціальними властивостями. Широко використовуються в електро-, радіо- і теплотехніці (біметалеві проводи, термометри та ін.). Біметали найчастіше виготовляють металургійним, рідше гальванічним або гальвано-металургійним способом.
Металургійний спосіб має кілька різновидностей:
- заливання легкоплавкого металу по тугоплавкому
- заливання легкоплавкого металу по тугоплавкому з дальшою деформацією в гарячому або холодному стані способом пресування, прокатки;
- з'єднання металів способом гарячої прокатки — планування.
Найчастіше застосовуються біметали, що належать до 2-го і 3-го різновидів (сталь — мідь, сталь — томпак, сталь — латунь, сталь — алюміній, дюралюміній — алюміній, сталь — нікель, алюміній — мідь, свинець — олово, мідь — срібло, сталь — срібло, сталь — платина та ін.). До литих біметалів (1-й різновид) належать чавунні і сталеві підшипники, залиті антифрикційними сплавами. Останнім часом почали виробляти біметалеві припої.
