Бісмут самородний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бісмут самородний
[[Зображення:\|250px]]
Загальні відомості
Ідентифікація
Колір	сріблясто-білий, з рожевуватим відтінком на свіжому зламі і коричневим на старому
Сингонія	триклінна
Спайність	довершена в одному напрямі
Твердість за шкалою Мооса	2,5
Питома вага	9,75 ± 0,05 г/см³
Оптичні властивості кристалів
Інші властивості
Особливі характеристики	характерні жовтувато-червоні розводи

Бі́смут саморо́дний (рос. висмут самородный, англ. native bismuth; нім. gediegenes Wismut) — мінерал класу самородних елементів, Bi. Має незначні домішки Sb, Pb, Te, As, S та ін.

Сингонія триклінна. Колір сріблясто-білий, з рожевуватим відтінком на свіжому зламі і коричневим на старому; характерні жовтувато-червоні розводи. Легко ріжеться ножем.

Спайність довершена в одному напрямі.

Твердість 2,5. Густина 9,75 ± 0,05. Легкоплавкий (270 °С).

Бісмут самородний — типовий напівметал; питомий електричний опір близько 1,2х10^-6 Ом·м і сильно залежить від домішок.

Бісмут самородний — гідротермальний мінерал, входить до складу бісмутових руд.

Збагачується аналогічно бісмутину.

Бісмут самородний відносно рідко утворює промислові скупчення, подібні тим, які виявлені, наприклад, у Рудних горах, в Болівії і Австралії.