Вега
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 Вега в космічному телескопі Спитцера |
|
| Дані спостереження Епоха J2000 |
|
|---|---|
| Сузір’я | Ліра |
| Пряме сходження | |
| Схилення | |
| Видима зоряна величина (V) | +0.03 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | A0V |
| Показник кольору (B-V) | 0.00 |
| Показник кольору (U-B) | -0.01 |
| Тип змінної | δ Щита |
| Астрометрія | |
| Лучевая скорость (Rv) | −13.5 км/c |
| Власний рух (μ) | RA: 201.02 мас/г Dec.: 287.46 мас/г |
| Паралакс (π) | 129.01 ± 0.52 мас |
| Відстань | 25.27 св. р. (7.751 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) | 0.58 |
| Физичні характеристики | |
| Маса | 2.6 M☉ |
| Радіус | 2.73 R☉ |
| Яскравість | 51 L☉ |
| Температура | 9,300 K |
| Металічність | 63% |
| Обертання | 12.5 ч |
| Вік | 3.5 × 108 років |
| Інші позначення | |
|
Альфа Ліри, Alpha Lyrae, α Lyrae, 3 Lyr, HR 7001, BD +38°3238, HD 91262, SAO 67174, FK5: 699, HIP 91262, GJ 721, GCTP 4293.00, LTT 15486, CCDM 18369+3847, PPM 81558.
|
|
Ве́га (α Ліри) — найясркавіша Зірка у сузір'ї Ліри, п'ята за яскравістю Зірка нічного неба, друга після Арктура в північній півкулі.
[ред.] Спостереження
Вега творить одну з вершин літнього трикутнику, у середніх широтах північної півкулі влітку вона спостерігається недалеко від зеніту. Видима зоряна величина становить 0,03. Раніше Вега служила точкою відліку для виміру зоряних величин, і її величина приймалася за нуль, але від цього початку шкали відмовилися, коли з'ясувалося, що вона є пульсуючою змінною типу δ Щита[1].
Приблизно через 12000 років у результаті прецесії Вега стане полярною зіркою.
[ред.] Фізика
Вега є зіркою головної послідовності і має спектральний клас A0V, тобто, трохи яскравіше Сиріуса — його спектральний клас A1V. Вона приблизно вдвічі важче й в 50 разів яскравіше Сонця. Вега перебуває досить недалеко від Сонця — на відстані 25,3 св. років.
[ред.] Пиловий диск
В 1983 космічна обсерваторія ІRAS виявила інфрачервоне випромінювання в області розміром порядку 140 а.о. навколо Веги. Випромінювання виходить від диска, що складається з пилових і крижаних часток, і нагрівається зіркою. За спостереженнями космічного телескопу Спитцера, опублікованими в 2005[2], у діапазоні 160 мкм диск має радіус не менш 815 а.о. Передбачається, що на відстанях 80-200 а.о. перебуває хмара, аналогічна поясу Койпера в сонечній системі, а більш далекі частки «видуваються» звідти випромінюванням зірки.
 |
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
