Водонасиченість гірських порід
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Водонаси́ченість гірськи́х порі́д (рос. водонасыщенность, англ. water saturation of rock; нім. Wassersättigung der Gesteine, Wassersättigungsgrad) — міра заповнення порового простору, пустот і тріщин гірських порід водою.
Водонасиченість в природних умовах відповідає вологості гірських порід. Максимальна водонасиченість гірських порід визначається їх повною вологоємністю.
Коефіцієнт вологонасиченості (Квн) визначають як відношення маси води, що насичує породу при звичайній температурі і тиску, до маси поглиненої води, що нагнітається в породу під тиском до 15 МПа. У повітряно-сухих порід Квн менше 0,5, у вологих 0,5-0,8, у повністю водонасичених 1,0.
Водонасиченість гірських порід залежить від гідрогеологічного режиму, мінерального складу, характеру порового простору тощо. У нафтогазоносних районах водонасиченість зумовлює характер розподілу флюїдів у породах, їх рухливість у масивах, ефективність вилучення нафти і газу з порід.
[ред.] Література
Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3