Вуглефікація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вуглефікація (рос. углефикация, англ. coаlification; нім. Inkohlung f, Kohlenbildung f, Kohlung f) – природний процес структурно-молекулярного перетворення (метаморфізації) органічної речовини вугілля під впливом високого тиску та температур. Вуглефікація - фаза вуглеутворення, в якій похований в надрах Землі торф послідовно перетворюється (за відповідних умов) спочатку в буре, потім в кам’яне вугілля і антрацит. При цьому підвищується вміст вуглецю, знижується вихід летких речовин, збільшується відбивна здатність геліфікованих компонентів.

Виділяють 2 стадії вуглефікації: діагенез і метаморфізм вугілля. У стадії діагенезу завершуються гуміфікація рослинного матеріалу, старіння і затвердіння колоїдів, відбуваються дегідратація, виділення газів та інших діагенетичних перетворення органічних і мінеральних компонентів, складається петрографічний склад вугілля. Подальший метаморфізм вугілля - сукупність фізико-механічних процесів, зумовлених тривалим впливом підвищених температур і тиску при зануренні вугленосних товщ у надра Землі, приводить до структурно-молекулярного перетворення мікрокомпонентів вугілля та істотних змін їх хімічного складу і фізичних властивостей.

За сукупністю основних показників складу і властивостей виділяють 3 ступені вуглефікації: нижчий (буровугільний), середній (кам.-вугільний) і вищий (антрацитовий). Ступінь вуглефікації вугілля відображає його геологічний вік. “Наймолодше” в геологічному відношенні - буре вугілля, “найстаріше” - антрацит. Імовірно, що швидкість вказаного занурення визначає своєрідні властивості вугілля середньої стадії вуглефікації.

У загальному безперервному і безповоротному процесі вуглефікації провідним її показником є послідовне наростання в елементному складі кількості органічних речовин вугілля, відносного вмісту вуглецю, зниження вмісту кисню, а на вищих стадіях вуглефікації - водню і азоту. З підвищенням ступеня вуглефікації зростають блиск і відбивна здатність вугілля, оптична анізотропія, мікротвердість, змінюються мікрокрихкість, тріщинуватість, люмінесценція, густина органічної маси, гідрофільність, теплопровідність, електрич. властивості, швидкість проходження ультразвуку, спікливість, теплота згоряння.

Від ступеня вуглефікації залежать: хімічний склад, фізичні і технологічні властивості вугілля, які визначають можливі і найбільш раціональні напря-ми його використання.

[ред.] Література

Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3