Вібраційна техніка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вібраці́йна те́хніка (рос. вибрационная техника, англ. vibrating facilities, нім. Vibrationstechnik f) — техніка, пов'язана зі збудженням, вивченням і використанням вібрації та захистом людини від її шкідливого впливу.

В гірничій справі вібраційну техніку використовують дуже широко — при видобуванні (відбійні молотки), збагаченні (сепаратори вібраційні, грохот вібраційний, шлюз вібраційний, високочастотна відсаджувальна машина, віброконцентратор трубний, диспергатор), транспортуванні (конвеєр вібраційний, віброочищення рудникових вагонеток), в бурильній техніці, віброобробці свердловин, реґенерації бурових розчинів (вібраційне сито), дозуванні (живильник вібраційний) та ін.

[ред.] Див. також

• вібраційне насосне устаткування

• вібраційне сито

• вібраційний грохот

• вібраційний захист

• вібраційний конвеєр

• вібраційні сепаратори

• віброконцентратор трубний

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3