Віскозиметр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Віскозиметр (рос. вискозиметр; англ. viscosimeter; нім. Viskosimeter n, Viskositätsmesser m, Zähigkeitsmesser m) — [[прилад] для визначення в'язкості газів, рідин, суспензій, гідросумішей.

[ред.] Різновиди

У р о т а ц і й н о м у В. досліджуване середовище поміщується в зазорі між двома коаксіальними тілами обертання, напр., циліндрами, один з яких (звичайно внутрішній) нерухомий, а інший може обертатися з певною кутовою швидкістю. Границі вимірювання ротаційного В. від 1 до 105 Пас, відносна похибка 3-5 %.

У к у л ь к о в и х В. в'язкість вимірюють, визначаючи швидкість кочення кульки всередині каліброваної трубки, заповненої досліджуваною рідиною або газом. Границі вимірювання В. з кулькою, що котиться, від 10-4 до 5x10 2 Па с, відносна похибка приблизно 0,5 %. Наприклад, в'язкість бурових розчинів визначають також в умовних одиницях — секундах — за часом витікання певного об'єму розчину з лійки приладу СПВ-5 через трубку з отвором діаметром 5 мм.

[ред.] Приклад використання

У нафтовій промисловості використовується для визначення в'язкості бурових і тампонажних розчинів, нафт і нафтопродуктів, технологічних рідин. Найбільше поширення отримали ротаційний і кульковий В.