Гусениця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Схема зовнішньої будови (на прикладі гусениці махаона). 1 — голова; 2 — груди; 3 — черевце; 4 — дихальце; 5 — анальні ноги, або класпери; 6 — черевні ноги; 7 — сегмент; 8 — грудні ноги; 9 — антени.

Гусениця (лат. - eruca) – личинка лускокрилих. Розміри від кількох міліметрів (у деяких молей) до 12 сантиметрів. Тіло складається з голови, трьох грудних та десяти черевцевих сегментів. Ротовий апарат гризучого типу. Мають три пари грудних ніг (як і всі шестиногі) та від двох до восьми пар черевцевих несправжніх ніг (у більшості видів – п’ять).

Гусениця інтенсивно живиться, запасаючи поживні речовини для наступного розвитку, росте і після кількох линьок (здебільшого чотирьох) перетворюється на лялечку. Стадія гусениці триває від кількох діб до двох років залежно від виду.

Гусениці переважно рослинноїдні (фітофаги), але є кератофаги, хижаки, паразити.

Деякі гусениці ведуть вільний спосіб життя, інші прихований. Переважна більшість гусениць мають маскуюче забарвлення та форму, деякі гусениці – яскраві та строкаті, що вказує на їх отруйність (наприклад, в гемолімфі пістрянок знайдено синильну кислоту у вільному стані). Гусениці родини Eupterotidae мігрують на великі відстані у пошуках їжі.

Гусениці деяких видів шовкопрядів є об’єктами шовківництва.