Гідрогеомеханіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гідрогеомеханіка (рос. гидрогеомеханика, англ. hydrogeomechanics, нім. Hydrogeomechanik f) – наук. напрям, що вивчає основи механіки водонасичених гірських порід стосовно до проблем гідрогеології та інженерної геології. Г. основана на теорії механіки ґрунтів і геофільтрації. Методичні основи Г. включають аналіз і вивчення г.п. разом з укладеними в них флюїдами як єдиної механіч. системи, оцінку напружено-деформованого стану водо-насичених ггірських порід, фіз.-мех. основи їх міцності і деформованості, аналіз геофільтраційних процесів, оцінку умов стійкості масивів для прогнозу або індикації в них на-пружень і деформацій. Результати гідрогеомех. досліджень використовують для прогнозу осадових товщ г.п. при глибокому водозниженні, оцінки геофільтрац. і геомеханіч. параметрів, вивчення стійкості бокових порід в підземних виробках і укосів в обводнених масивах на кар'єрах, прогнозу умов виїмки к.к. під водними об'єктами системами з обваленням покрівлі, а також прогнозу раптових проривів води і пливунів.