Гірський тиск
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гірський тиск (рос. горное давление, англ. rock pressure, overburden pressure; нім. Gebirgsdruck, Überlagerungsdruck) – тиск гірських порід на гірничі виробки або підземні конструкції, зумовлений масою з порід, які залягають вище, а також тектонічними силами і зусиллями, що виникають внаслідок дiї теплоти земних надр. Інакше - напруга, що виникає у масиві гірських порід, поблизу стінок виробок, свердловин, у ціликах, на поверхнях контакту порода-кріплення в результаті дії головним чином гравітаційних сил, а також тектонічних сил і зміни температури верхніх шарів земної кори. Найбільш загальною формою вияву
Гірський тиск обумовлює деформування гірських порід, яке приводить до втрати ними стійкості, формування навантаження на кріплення, динамічних явищ - гірничих ударів, раптових викидів.
Негативному прояву гірського тиску запобігають переважно правильним розміщенням, проведенням і підтриманням гірничих виробок.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3
