Екватор
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Екватор ( рос. экватор, англ. equator, нім. Äquator m) - це уявне коло, проведене на поверхні планети (або іншого астрономічного тіла) на рівній відстані від обох географічних полюсів. Географічний Е. – лінія перетину земної кулі з площиною, що проходить через центр Землі, перпендикулярно до осі її обертання. Всі точки Е. мають географічну широту 0о. Екватор розділяє планету на північну та південну півкулі. Широта екватору є, за визначенням, 0°. Довжина екватору Землі складає 40 075 696 м.
Сонце під час річного руху відносо землі перетинає лінію екватору двічи на рік: під час весняного сонцестояння та осіннього рівнодення (в березні та вересні відповідно). В ці дні сонячні промені падають на екватор перпендикулянро.
Біля екватору майже немає сутінків. Перехід від дня до ночі та навпаки триває лише декілька хвилин. Також в цих місцевосцях кількість світлих і темних годин на добу майже не змінюється протягом року, на відміну від більш північних або південних регіонів.
[ред.] Розрізняють
Геодезичний Е. – слід від перетину поверхні референц-еліпсоїда площиною, яка проходить через його центр і розташована перпендикулярно до його малої осі.
Небесний Е. – велике коло небесної сфери, яке лежить у площині, перпендикулярній до осі світу.
Геомагнітний Е. - лінія перетину земної поверхні площиною, яка проходить через центр Землі перпендикулярно осі її однорідної намагніченості.
Магнітний Е. - геометричне місце точок на земній поверхні, в яких магнітне схилення дорівнює 0.
[ред.] Література
Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3
