Ембріон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ембріон (дав.-гр. ἔμβρυον — утробний плід, зародок) — стадія развитку організму, починаючи зі стадії зиготи до народження чи виходу з яйцевих оболонок. Термін «ембріон» застосовують у відношенні до ранніх стадій розвитку тварин, у відношенні до рослин використовують термін «зародок».

У багатьох безхребетних, риб і амфібій, у яких запаси поживних речовин в яйці (жовтковому мішку) недостатні для завершення ембріонального развитку, ембріон розвиваеться в личинці, здатну до самостійного живлення і перетерпіти в майбутньому метаморфоз у дорослий організм.

У плацентарних ембріон після закладки основних органів і систем організму називається плодом. Дихання, живлення і виділення у плоду відбувається завдяки плаценті.

У людини ембріональний період розивтку закінчується між 10-м і 13-м тижнями. Всі головні структури і органи організму формуються в цей період. До кінця періоду людський ембріон досягає 30 мм довжини. Після цього ембріон вважається плодом (лат. foetus).