Епітаксія (мінералогія)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Епіта́ксія (рос. эпитаксия, англ. epitaxy, нім. Epitaxie f) — у мінералогії — закономірне зростання різних мінералів, в яких хоч деякі кристалографічні елементи паралельні. Виникає внаслідок того, що на мінерал-основу зверху наростає інший мінерал. Можливість епітаксичного зростання зумовлюється структурною подібністю мінералів.
[ред.] Література
Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3
