Ергономіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ергоно́міка, Ергономія [грец. — праця і закон] (рос. эргономика, эргономия; англ. ergonomics, human engineering; нім. Ergonomik f, Ergonomie f) — наука, що вивчає допустимі фізичні, нервові та психічні навантаження на людину в процесі праці, проблеми оптимального пристосування навколишніх умов виробництва для ефективної праці. Наука, що вивчає людину в умовах його діяльності на сучасному виробництві, насиченому машинами^[1].

[ред.] Напрями досліджень

Дослідження ергономіки зумовлюють дизайнерські проекти обладнання, так і створення відповідного просторового середовища.

Напр., у рамках гірничої науки методи ергономіки використовуються при дослідженні діяльності людини — оператора пульта гірн. диспетчера, водіїв автотранспорту на кар'єрах, екіпажів екскаваторів роторних, комбайнів, робочих на бурових верстатах, операторів АСКТП, ЕОМ, в ін. системах «людина-машина» на гірничих підприємствах.

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3

• Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К.: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с.

[ред.] Примітки

1. ↑
   • Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К.: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с.