Йонізація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Йонізація (рос. ионизация, англ. ionization, ionizing, нім. Ionisierung f, Ionisation f) – утворення електрично заряджених частинок – йонів з електрично нейтральних частинок середовища. Може здійснюватися шляхом відриву від молекулярної частинки одного або декількох електронів з утворенням йона або за рахунок переходу електрона (електронів) від однієї частинки до іншої з набуттям ними зарядів.

Ступінь Й. – відношення числа йонів до числа нейтральних частинок в одиниці об’єму.

Енергія, необхідна для відриву електрона, називається енергією йонізації.

Потенціал Й. – фізична величина, що визначається відношенням енергії, необхідної для одноразової йонізації атома (молекули), до заряду електрона; характеризує міцність зв’язку електрона.

Й. в електролітах відбувається в результаті розчинення при розпаді молекул розчиненої речовини на йони (електролітична дисоціація);

Й. в газах – в результаті відриву від атома або молекули одного або декількох електронів під впливом зовнішніх чинників;

Й. в твердих тілах – в результаті переходу електронів з валентної зони або з домішкових рівнів в зону провідності. Й. викликається дією світла (фотойонізація), електронним ударом, тепловим рухом (термойонізація), дією електричного поля та ін.

[ред.] Дотичні терміни

ЙОНІЗУЮЧИЙ, (рос. ионизирующий, англ. ionizing, нім. ionisierend, ionisiere) – той, що спричинює йонізацію; й - ч е в и п р о м і н ю в а н н я потоки електромагнітних хвиль або частинок речовини, що здатні при взаємодії з речовиною утворювати в ній йони. До йонізуючого випромінення відносять альфа-, бета-, гамма-проміння, рентгенівське (пулюєве) проміння.

ЙОНІЗАЦІЙНИЙ, (рос. ионизационный, англ. ionization, ionizing, ionic, нім. Ionisations – пов'язаний з йонізацією (напр., й-на камера, й-ний манометр, й-ний вакуумметр тощо).