Кипріян отець Іван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Отець Іван Кипріян (*1856, Сокаль) Bидатна постать в релігійному, суспільно-політичному, мистецькому житті Галичини кінця ХІХ - початку ХХ ст.

Іван Кипріян народився в 1856 році в Сокалі в аристократичній родині. Після одержання середньої освіти,в 1879-1883 роках він отримав духовну освіту в Перемишльській семінарії,навчався в музичних школах. У Львові здобув звання диригента. Служив священиком у селі Шум’ячі,тепер Турківського району.Потім в Немирові,Рава-Руського повіту - в 1904 – 1914 роках. Був диригентом церковно-світських хорів, автором духовної музики, записував народні пісні, пропагував твори Д. Бортнянського, А.Вахнянина, О.Нижанківського, В.Матюка та інших композиторів.

Брав участь у громадсько-політичному житті. В Немирові очолив “Просвіту”, балотувався до Віденського парламенту. Був народником за покликанням, належав до націонал-демократичної партії.

Під час Першої світової війни не залишив свого деканату в Немирові і не прийняв православної віри. В 1916 році вже в старшому віці вступив до рядів УСС.

Зголосився на польового духівника до УГА,з нею пройшов всю кампанію в Галичині і за Збручем.

У грудні 1919 року,під час великої епідемії тифу опікувався хворими, сповідав їх, хоронив.

Червоними був оточений і засланий до Сибіру. В 1924 році, на засланні в Сибіру отець Іван Кипріян із зацукрованими янголятками проник до дітей, засуджених на смертну кару, щоб підтримати їх в останні хвилини.Діти знаходилися у віддаленій за огорожу клітці без даху.Через заметіль і морози лише за чотири дні туди прийшли вартові. За цей час діти замерзли, разом з ними замерз отець Іван, тримаючи янголятко і дитячу руку.

Він залишив після себе музичні твори і праці з теорії музики.

У відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України знайшли листи отця Івана Кипріяна, в яких він пише про великий вплив пісні на людину, особливо у церковних Богослужіннях. У 1880 році Іван Кипріян видав за свій кошт підручник “Основи музики” на 250 сторінок, чого не зміг зробити жоден із тодішніх галицьких композиторів. Пізніше вийшли з друку: “Партитура співів церковних і світських” (1882 р.), “Утреня в святу і велику неділю Пасхи” (1883 р.), “Підручник початкових відомостей музики і співу” (1885 р.). Його підручники з музики і досі не вратили своєї актуальності. В 1989 році в Лондоні вийшов збірник церковних пісень, до якого ввійшли 10 пісень Івана Кипріяна.

Праці з музики та фотографії отця Івана Кипріяна сьогодні зберігаються в архіві його родича Мирона Кипріяна, лауреата Державної премії імені Т. Шевченка, народного художника України, головного художника Львівського державного драматичного театру імені М. Заньковецької. Він подарував копії видань Івана Кипріяна кільком львівським вищим навчальним духовним закладам.