Літота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Літ́ота (грец. litotes - простота, помірність) - троп, різновид метонімії (протилежний за значенням гіперболі), в якому міститься художнє поменшування величини, сили, значення зображуваного предмета чи явища.
Приклад літоти з вірша М. Вінграновського "Поїхали у Сквиру, на гриби...", котрий у пуанті розкривається трагічним завбаченням:
Ми карасів наловим до обіду
І серцем захмелієм як на те,
І так поїдемо, і зникнемо без сліду
Що й коров’як на нас не зацвіте.
Літота вживається в різних родах літератури, зокрема і в прозі (оповідання Марка Вовчка "Сестра": бабуся "малесенька, ледве од землі видно").
Літота притаманна народному світосприйманню, зафіксованому у фольклорі (казки "Котигорошко", "Яйце-райце" та ін.), мотивами якого живиться література.

[ред.] Література

• Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. - К.: ВЦ "Академія", 1997. - с. 434