Метр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Mетр (m, м, від грец. metron - міра, розмір) дорівнює довжині шляху, який проходить у вакуумi світло за 1/299 792 458 частину секунди.

Таке визначення метра було прийнято 1983 р. XVII Генеральною конференцiєю з мiр і ваг (Резолюцiя 1).

Ця одиниця довжини дiстала назву вiд грецького metron, що в перекладi означає "мiра", у перiод становлення Метричної системи мiр у Францiї. Теоретично метр тодi визначався як довжина однiєї десятимiльйонної частини від чвертi паризького меридiана, що, на думку вчених, робило цю одиницю довжини "природною", тобто взятою безпосередньо з природи мiрою.

Виходячи з цього теоретичного визначення та результатів вимiрювання частини дуги паризького меридiана 1799 р. було виготовлено еталон метра у виглядi платинової лiнiйки шириною близько 25 мм, товщиною близько 4 мм i довжиною 1 м. Цей еталон дістав назву "метр Архiву", оскільки його було передано на зберiгання до нацiонального архiву Францiї.

Такий штриховий еталон метра та відповідне визначення самої одиниці з неістотними змінами проіснували до жовтня 1960 р. Використання штрихового еталона метра має два основних метрологiчних недолiки: по-перше, втрачається природна мiра метра i, по-друге, штрихова мiра не може забезпечити необхiдну точнiсть його вiдтворення.

XI ГКМВ 1960 р. було прийнято таке визначення метра: "Метр дорiвнює довжинi 1 650 763,73 довжин хвиль у вакуумi випромiнювання, що вiдповiдає переходу мiж рiвнями 2p10 та 5d5 атома криптону-86".

Свiтловий еталон метра повернув метру характер природної мiри та, як показали подальшi дослiдження, пiдвищив точнiсть його вiдтворення в 100 разiв, що мало дуже важливе значення для сучасного приладобудування та точного машинобудування. За допомогою свiтлового еталона можна забезпечити точнiсть вiдтворення метра щонайменше 10^-9 (замiсть 10^-7 з допомогою штрихової мiри).

Нарешті, 1983 р. ХVII ГКМВ визнала за потрібне ввести нове визначення метра, яке ґрунтується на значенні фундаментальної сталої - швидкості світла у вакуумі та є чинним і дотепер.

Уведення нового, простiшого визначення метра спрощує розумiння його фiзичного змiсту, це визначення зручне для навчальних цiлей, але для вiдтворення розміру метра, створення його еталону доцiльно й нині використовувати визначення, прийняте XI ГКМВ.

Прогрес сучасної науки та технiки потребує подальшого вдосконалення еталонiв довжини. Такi можливостi в принципi iснують. Зокрема, наприклад, дослiджуються можливостi застосування новiтнiх досягнень фiзики у вивченнi атомних пучкiв, оптичних квантових генераторiв, ефекту Мессбауера тощо для створення нових, точнiших еталонiв довжини.

[ред.] Див. також

Див. також Метр (музика)

Одиниці Міжнародної системи одиниць СІ
Основні:	метр • кілограм • секунда • ампер • кельвін • кандела • моль
Похідні:	радіан • стерадіан • герц • ньютон • джоуль • ват • паскаль • кулон • вольт • ом • сіменс • фарад • вебер • тесла • генрі • градус Цельсія • люмен • люкс • бекерель • грей • зіверт • катал