Миколаївський собор (Ніжин)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Свя́то-Микола́ївський собо́р, Миколаївський собор, Соборна церква Святого Миколи у Ніжині — споруда часів раннього українського бароко. Могутній, спрямований вгору центричний об'єм споруди заввишки 55 метрів, із щільно стуленими п'ятьма банями, став в українській барокковій архітектурі прототипом мурованих хрещатих п'ятибанних храмів. Він повністю відтворює в цеглі звичні прийоми народного дерев'яного зодчества. Особлива, парадна роль споруди підкреслена і в інтер'єрі, де обабіч головного входу влаштовано на підвищенні спеціальні лоджії для полкової старшини. Панівне розташування собору в міській забудові і досі лишилося поза конкуренцією, хоча громадський центр змістився на іншу площу. Головна вісь забудови пройшла від ринку вздовж Остра.
Адреса: м. Ніжин, Батюка вул., 16
[ред.] Історія
Раніше на місці собору стояв дерев'яний однойменний храм. Про те, коли саме збудовано кам'яний, невідомо. Вважається, що це відбулося наприкінці 1650-х або 1660-х років.
Він побудований козаками Ніжинського полку за гроші братів Золотаренків. Зберігся текст купчої грамоти 1655 року, за якою ніжинська міщанка Васса Копачовчиха заповідала третину своїх коштів козацькому полковнику Івану Золотаренку та його матері на будівництво нової церкви.
Як свідчить "Літопис Самовидця" від 18 червня 1663 року, саме Миколаївський собор став центром драматичних подій, пов'язаних із "Чорною радою".
Протягом дворічної фашистської окупації Ніжина собор діяв, а потім був знову закритий.
Собор багаторазово горів, перебудовувався, а з 1920 по 1939 рік у ньому розміщався склад — сховище солі.
1946 в приміщенні теплої церкви Іоанна Предтечи Миколаївського собору відкрився міський Будинок культури.
Відреставровано 1990 року і передано віруючим.
[ред.] Персоналії
Після свого обрання гетьман Брюховецький саме в Ніжині прийняв «разом зі своїм військом присягу в Соборній церкві Св. Миколи».
На початку XVIII століття настоятелем собору був протоієрей Павло Яворський, брат митрополита Стефана Яворського, намісника патріаршого престолу Росії. Під наглядом отця Павла, на кошти владики Стефана поблизу Свято-Микільського храму було побудовано чоловічий Благовіщенський монастир, що й нині стоїть у Ніжині.
[ред.] Святині
Найшанованішою святинею собору була ікона Божої Матері, перед якою молилися під час засухи, після чого завжди починався дощ. Доля образу невідома.
Ікона святого великомученика і цілителя Пантелеімона з часткою мощей цього угодника Божого. Її надіслав з Німеччини у 1998-му році колишній паламар собору Прохір. Він тут служив у роки фашистської окупації.
