Мостиська
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Мостиська | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Основні дані | |||||
| Регіон: | |||||
| Район/міськрада: | ? | ||||
| Засноване/перша згадка: | 1244 | ||||
| Населення | 10 000 | ||||
| Площа: | 1108 га км² | ||||
| Поштові індекси: | 81300 | ||||
| Телефонний код: | +380-XXX | ||||
| Географічні координати: | 49°80' пн.ш. 23°15' сх.д. | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | {{{станція}}} | ||||
| До обл.центру: - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
— км — км — км |
||||
| До Києва: - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
— км — км — км |
||||
| Міська влада | |||||
| Веб-сторінка: | [1] mostyska.net.ua (не офіційна) | ||||
| Міський голова: | Чопко Ігор Михайлович | ||||
Мостиська (пол. Mościska) - місто, адміністративний центр Мостиського району, Львівської області
День міста: друга неділя вересня
Зміст |
[ред.] Історія
Назва пішла від слова "Мости". Перша письмова згадка є в Галицько-Волинському літописі з 1244 р. В цьому році військо Данила Галицького розгромило військо Чернігівського князя Ростислава Михайловича, претендента на Галицький престол. Битва відбулася на річці Січній біля Мостища, так тоді називалися Мостиська. У 13 ст. Мостиська були невеликим боярським укріпленням. В 1404 р. місту надано Магдебурзьке право. В 1434 місто стає центром староства. В 1498 був перший напад татар. В 1648р. в м. Мостиська і на околицях були війська Б.Хмельницького.
Західні землі сучасної України, в т. ч. місцевість, що зветься Мостищиною, колись були частиною могутньої держави - Київської Русі.
Районний центр Мостиська - одне з найдавніших міст українського Прикарпаття. Назва від слова "мости", які досі є з усіх чотирьох сторін міста. Перша письмова згадка відноситься до 1244 року. В Галицько-Волинському літописі говориться, що на річці Січниці (давня назва Січної) поблизу Мостищ (тодішня назва Мостиськ) відбувся бій між військами князів Данила Галицького і Ростислава Михайловича.
Виникнувши на давньому важливому шляху із Західної Європи на Русь, у середні віки місто було значним торговельним і ремісничим центром на західноукраїнських землях.
1404 року Мостиськам було надано магдебурзьке право. Як кожне місто, що користувалося магдебурзьким правом, Мостиська мали ратушу, ринок, оборонні мури і вали, сліди яких є ще нині у північно-східній частині.
1387 року галицькі землі були захоплені польськими магнатами. Мостиська належали тоді до Перемишльської землі. Воєвода Петро, який походив з Мостиськ, 1392 року зібрав військовий загін і відвоював на деякий час від наїзників Перемишль, Ярослав, Львів і Галич.
Упродовж 15-17 ст.ст. місто не раз руйнували турки, татари, волохи, шведи. Жителі міста зазнавали соціального і національного гніту. Їхнє становище погіршували стихійні лиха - повені, посухи, епідемії, а також голод.
Міська біднота не мирилися зі своїм тяжким становищем: саме вона восени 1648 року допомогла військам Богдана Хмельницького зруйнувати міські укріплення, розгромити шляхетні двори.
У ХУІІ ст. в місті було 16 цехів, у тому числі кравецький, ткацький, бляхарський, шевський, столярський, різницький, ковальський, кушнірський, пекарський та інші. Кожен цех торгував своїм товаром у будках. Предметом торгівлі були також велика рогата худоба, коні, свині, полотна, сіль, фрукти, овочі та збіжжя. Торгівля велася на ринковій площі.
1772 року під час першого поділу Речі Посполитої Галичину захопила Австрія. Колоніальний гніт Габсбурзької імперії негативно вплинув на економічний і культурний розвиток міста. Цісарський уряд не давав належної уваги розвитку освіти, культури, проводив онімечування місцевого населення. Переслідувалися українська мова і православна віра.
Навіть після політичних реформ австрійського уряду 70-80 років міщани були позбавлені політичних прав. У кінці ХІХ ст. на початку ХХ ст. шириться діяльність радикальної партії. Тут відбуваються віча, страйки, виступи селян приміських сіл.
Історично так склалося, що на Мостищині розвивалися паралельно українська і польська культури, які взаємозбагачувалися. З Мостиськ походили, зокрема, видатний учений-економіст Ян Тоболька, із навколишніх сіл - найвизначніший філософ і економіст Польщі ХУІІ ст. Андрій Фредро, професори Краківського університету Якуб Мостиський і Матвій Мостиський, професор Замойської академії Криштоф Запальський та інші.
Восени 1994 року у місті відкрито пам'ятник Т. Г. Шевченку, а також пам'ятник полеглим борцям за волю України. А пам'ятник Богдану Хмельницькому встановлено ще в 50-х роках. Восени 1999 року жителі району урочисто відзначили 755-річчя Мостиськ.
Нині у Мостиськах дії три загальноосвітні школи, музична школа, краєзнавчий музей "Мостищина", районний Народний дім, дві бібліотеки (для дорослих та дітей).
[ред.] Визначні пам'ятки архітектури
Костел Домініканів, 1598р., костел св. І.Хрестителя, 1550р., церква св. Покрови, 1636р., церква Вознесіння, 1720р., графський палац у передмісті-Рудники, 1825р.
[ред.] Освітні заклади
Три середньоосвітні школи.
[ред.] Засоби масової інформації
газета "Наш край", місцеве радіомовлення
[ред.] Cполучення зі Львовом
залізниця, автомобільний транспорт
