Музичний жанр
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Музичний жанр (франц. genre - рід, вид, тип, манера) - багатозначне поняття, що характеризує класифікацію музичої творчості за родами і видами, з огляду на їх походження, умови виконання, сприймання та інші ознаки (зміст, структура, засоби виразності, склад виконавців тощо).
Поняття музичного жанру побутує в різних аспектах:
- широкому - оперний жанр, симфонічний жанр, камерний жанр і т.д.;
- вузькому - велика опера, комічна опера, лірична опера, музична драма і т.д.; симфонія, камерна симфонія, сюїта; увертюра; симфонічна поема; соната, квартет і т.д.; арія, аріозо, каватина, романс, пісня і т.д.
Склад виконавців і спосіб виконання визначають найпоширеніший поділ музичних жанрів на вокальний та інструментальний, які, своєю чергою, диференціюються за специфічнішими ознаками.
Зміст |
[ред.] Напрямки дослідження
Вивчення жанру ведуться по трьох основних напрямках:
- Вивчення конкретних музичних жанрів
- Вивчення класифікації жанрів
- Вивчення сутності поняття жанру
[ред.] Класифікація жанрів
Існують різні способи класифікації музичних жанрів. Музикознавець Т.В. Попова пропонує класифікувати жанри за умовами їх побутування і виконання. За цією класифікацією розрізняють жанри:
- Народної музики (музичний фольклор)
- Розважальної музики (в т.ч. музика сучасної естради)
- Камерної музики (що виконується камерними ансамблями)
- Симфонічної музики (виконується великими оркестрами)
- Хорової музики (виконується хоровими колективами)
- Театральної музики (в т.ч. опери, музики до спектаклів, кінофільмів і т.п.)
В.А. Цукерман пропонує класифікувати жанри за змістовними ознаками:
- Ліричні жанри
- Епічні жанри
- Концертні
- Картинні (програмова музика)
А.Н. Сохор пропонує класифікувати жанри за т.зв. «жанровим змістом»
- культові та обрядові
- масово-побутові
- концертні
- театральні
[ред.] Функції жанрів
Музичний жанр може мати наступні функції:
- Комунікативні, пов'язані з організацією художнього спілкування
- Семантичні, що визначають зміст художнього твору
- Тектонічні (структуротворчі), що визначають побудову твору
[ред.] Первинні та вторинні жанри
Окремі дослідники (напр. В.А.Цукерман) розрізняють первинні жанри - що безпосередньо пов'язані з умовами їх побутування, та вторинні жанри - що сформувалися в умовах концертної виконавства.
[ред.] Музичні жанри та історичні форми побутування музики
Дослідники вважають, що з плином історії музичного мистецтва можна розрізнити три основні форми його побутування. Це - синкретична, естетична та віртуальна форми.
- Першу - синкретичну форму музикування визначає синхронізм творення, втілення та сприйняття музики. Це - найстаріша форма побутування музики. Музичний жанр виступає передусім як канон, що забезбечує відтворення відповідної певній традиції ситуації. Основною функцією жанру стає комунікативна функція
- Друга - естетична форма з'явилася з розвитком нотного запису. Музичний жанр стаэ естетичним феноменом. Музични твори подаються слухачеві. Цій формі характерне злиття строгої організації з чуттєво повноцінною звуковою та інтонаційною формою. Основною функцією жанру стають семантичні функції.
- Третя - віртуальна форма (т. зв. шизофонія) виникла з появою та розвитком індустрії звукозапису, що призвела до розриву між виконанням та сприйняттям музики. Від попередніх форм побутування музики, шизофонічну форму відрізняє те, що музика може прослуховуватись слухачем практично в будь-якій ситуації. На зміну публіці приходять відокремлені слухачі. Основною функцією жанру стають структуротворчі функції що часто призводить до плутанини понять жанру і стилю, особливо стосовно популярної музики. В багатьох випадках більш вдалим терміном музикознавці вважають термін «музичний напрямок».
[ред.] Див. також
[ред.] Джерела
- Ю.Є.Юцевич. Музика. Словник-довідник. Тернопіль «Навчальна книга — Богдан» 2003 р. ISBN 966-7924-10-6
- Музичний словник, М.1966
- Е.В.Назайкинский - Стиль и жанр в музыке - М., 2003
- М.К.Михайлов - Стиль в музыке - М., 1981
