Ðаливайко Дем'Ñн
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ÐÐЛИВÃЙКО Дем’Ñн (Даміан) (Ñ€.н. невід. - 1627) – українÑький правоÑлавний церковний діÑч Ñ– пиÑьменник, член ОÑтрозького культоÑвітнього оÑередку, придворний ÑвÑщеник кнÑÐ·Ñ Ðš.ОÑтрозького, викладач ОÑтрозької школи, брат Северина Ðаливайка.
Закінчив ОÑтрозьку школу. У 1594-1596 роках брав активну учаÑÑ‚ÑŒ у повÑтанні Северина Ðаливайка. Під Ñ‡Ð°Ñ Ð‘ÐµÑ€ÐµÑтейÑького Ñобору 1596 виÑтупав проти ÑƒÐºÐ»Ð°Ð´ÐµÐ½Ð½Ñ ÑƒÐ½Ñ–Ñ— з Римом. 1602-1605 рр. управитель друкарні в ДерманÑькому монаÑтирі, а згодом в ОÑтрозі (1607 Ñ€., 1612 Ñ€.). Ðалежав до ОÑтрозького літературного гуртка, в Ñкий входили видатні українÑькі культурно-оÑвітні діÑчі, зокрема, Г.Смотрицький, Ð’.СуражÑький, X.БронÑький, Клирик ОÑтрозький та ін. Помер в ОÑтрозі (тепер РівненÑька облаÑÑ‚ÑŒ.).
[ред.] Твори
- Проповіді про Івана ЗлатоуÑтого (1607),
- Октоіх, Ñиріч оÑмоглаÑник (1603-04),
- ЛікарÑтво наоÑпалий уÑмиÑл человечий (1607),
- вірші та передмови до перекладів
ВидавалиÑÑŒ у Дермані та ОÑтрозі.
[ред.] Джерела
1.Гайдай Л. ІÑÑ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ Ð£ÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½Ð¸ в оÑобах, термінах, назвах Ñ– понÑÑ‚Ñ‚ÑÑ….- Луцьк: Вежа, 2000.
