Нобелівська премія з економіки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Нобелівською премією з економіки називають премію Банку Швеції в економічних науках пам'яті Альфреда Нобеля. Є найпрестижнішою премією в області економіки. На відміну від решти премій, що вручаються на церемонії нагородження нобелівських лауреатів, дана премія не є спадщиною Альфреда Нобеля.

Премія встановлена в 1969 році на честь 300-річчя Банку Швеції.

Зміст 1 Список лауреатів 1.1 2000-ні 1.2 1990-ті 1.3 1980-ті 1.4 1970-ті 1.5 1960-ті

[ред.] Список лауреатів

[ред.] 2000-ні

Нобелівська премія з економіки, 2000-ні

Рік	Ім’я	Тема
2005	Роберт Ауманн, Томас Шеллінг	"За поглиблення нашого розуміння суті конфлікту і співпраці шляхом аналізу теорії ігор".
2004	Фінн Кідланд, Едвард Прескотт	"За їх внесок у вивчення впливу чинника часу на економічну політику і за дослідження рушійних сил ділових циклів."
2003	Роберт Енгл	"За розробку методу аналізу тимчасових рядів в економіці на основі математичної моделі з авторегресійною умовною гетероскедастичністю (ARCH). "
	Клайв Гренджер	"За розробку методу коінтеграції для аналізу тимчасових рядів в економіці."
2002	Деніел Канеман, Вернон Сміт	"За дослідження в області ухвалення рішень і механізмів альтернативних ринків."
2001	Джордж Акерлоф, Майкл Спенс, Джозеф Стігліц	"За їх аналіз ринків з асиметричною інформацією."
2000	Джеймс Хекман, Деніел Макфадден	"За розвиток теорії і методів аналізу."

[ред.] 1990-ті

Нобелівська премія з економіки, 1990-ті

Рік	Ім’я	Тема
1997	Роберт Мертон, Майрон Скоулз	"За їх метод оцінки похідних фінансових інструментів."
1999	Роберт Манделл	"За аналіз монетарної і фіскальної політики при різних обмінних курсах і за аналіз оптимальних валютних зон."
1998	Амартія Сіна	"За його внесок в економіку добробуту."
1996	Джеймс Міррліс, Вільям Вікрі	"За фундаментальний внесок в економічну теорію стимулів і асиметричної інформації."
1995	Роберт Лукас	"за розвиток і застосування гіпотези раціональних очікувань, трансформацію макроекономічного аналізу і поглиблення розуміння економічної політики."
1994	Джон Харсані, Джон Неш, Райнхард Зелтен	"За аналіз рівноваги в теорії некоаліційних ігор."
1993	Роберт Фогель, Дуґлас Норт	"За нове дослідження економічної історії за допомогою економічної теорії та кількісних методів для пояснення економічних і інституційних змін."
1992	Гері Беккер	"За дослідження широкого кола проблем людської поведінки і реагування, що не обмежується лише ринковою поведінкою."
1991	Рональд Коуз	"За відкриття і ілюстрацію важливості трансакцйіних витрат і прав власності для іституційних структур і функціонування економіки."
1990	Гарри Марковіц, Мертон Міллер, Вільям Шарп	"За піонерську роботу в теорії фінансової економіки."

[ред.] 1980-ті

Нобелівська премія з економіки, 1980-ті

Рік	Ім’я	Тема
1989	Трюгве Хаавельмо	"За його роз'яснення в основах теорії ймовірності і аналіз одночасних економічних структур."
1988	Моріс Алле	"За його новаторський внесок в теорію ринків і ефективної утилізації ресурсів."
1987	Роберт Солоу	"За внесок в теорію економічного зростання."
1986	Джеймс Макджілл Б’юкенен	"За дослідження договірних і конституційних основ теорії ухвалення екологічних і політичних рішень."
1985	Франко Модільяні	"За аналіз поведінки людей відносно заощаджень, що має винятково важливе прикладне значення в створенні національних пенсійних програм."
1984	Річард Стоун	"За істотний внесок в розвиток економічної науки."
1983	Жерар Дебре	"За внесок в наше розуміння теорії загальної рівноваги і умов, при яких загальна рівновага існує в деякій абстрактній економіці."
1982	Джордж Стіглер	"За новаторські дослідження промислових структур, функціонування ринків, причин і результатів державного регулювання."
1981	Джеймс Тобін	"За аналіз стану фінансових ринків і їх впливу на політику ухвалення рішень в області витрат, на становище з безробіттям, виробництвом і цінами."
1980	Лоренс Клейн	"За створення економічних моделей і їх застосування до аналізу коливань економіки і економічної політики."

[ред.] 1970-ті

Нобелівська премія з економіки, 1970-ті

Рік	Ім’я	Тема
1979	Теодор Шульц і Артур Люїс	"За новаторські дослідження економічного розвитку стосовно до проблем країн, що розвиваються."
1978	Саймон Герберт	"За новаторські дослідження процесу ухвалення рішень в рамках економічних організацій."
1977	Бертиль Улін(Олін) і Джеймс Мід	"За внесок першопрохідця в теорію міжнародної торгівлі і міжнародного руху капіталу."
1976	Мілтон Фрідман	"За досягнення в області аналізу споживання, історії грошового обігу і розробки монетарної теорії, а також за практичний показ складності політики економічної стабілізації."
1975	Леонід Віталійович Канторовіч і Тьяллинг Купманс	"За внесок в теорію оптимального розподілу ресурсів."
1974	Гуннар Мюрдаль і Фридрих фон Хаєк	"За основоположні роботи з теорії грошей і економічних коливань і глибокий аналіз взаємозалежності економічних, соціальних і інституційних явищ."
1973	Василь Леонтьєв	"за розвиток методу «витрати – випуск» і за його застосування до важливих економічних проблем."
1972	Джон Хікс(США) і Кеннет Ерроу(США)	"За новаторський внесок в загальну теорію рівноваги і теорію добробуту."
1971	Саймон Коваль (Україна/США)	"За емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання."
1970	Пол Самуельсон(США)	"За наукову роботу, що розвинула статичну і динамічну економічну теорію."

[ред.] 1960-ті

Нобелівська премія з економіки, 1960-ті

Рік	Ім’я	Тема
1969	Рагнар Фріш(Норвегія) і Ян Тінберген(Ізраїль)	"За створення і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів."