Нуль (число)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нуль (ноль) (від лат. nullus — ніякий) — це нейтральний елемент для операції додавання. Множення будь-якого елемента множини на нуль дає нуль.
Нуль позначається цифрою «0».
В залежності від множини, на якій визначена операція додавання, нуль може мати різну природу. Зазвичай мають на увазі дійсний нуль, тобто нуль в контексті множини дійсних чисел; комплексний нуль; нуль-многочлен; нуль-вектор.
Очевидно, що дійсний нуль, комплексний нуль, нуль-многочлен (якщо коеффіцієнти многочлена комплексні числа) є одним й тим самими об'єктом.
Дійсний нуль є границею між областю додатніх й областю від'ємних чисел. Нуль не має знака. Деякі вчені говорять про множинності нуля, розділяючи множину дійних чисел на три підмножини одинакової потужності: додатні, від'ємні й беззнакові числа. При цьому беззнакові числа є нуль. Множина беззнакових чисел замкнена відносно операцій додавання й множення.
Нуль є:
- нульовим числом Мерсенна
[ред.] Дивись також
- 0 (число)
- Нуль (цифра)
- −0 — від'ємний нуль
- +0 — додатній нуль