Німфи
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
НІ́МФИ (гр. Nymphai; nymphe — дівчина, наречена, молода жінка) — другорядні божества, які жили в печерах, лісах, полях, горах, річках і джерелах, уособлювали сили та явища природи. Лісові н., що жили на деревах, звалися дріадами, гамадріадами, гірські — ореадами, або орестіадами, німфи текучих вод — наядами, морські німфи — нереїдами, океанідами тощо. За міфами, н. були довговічні, але не безсмертні. Від шлюбів н. з богами народжувалися герої (Ахіллес, Еак). Перебуваючи поблизу людей, н. краще, ніж олімпійці, розуміли їхні потреби й турботи, нерідко допомагали людям або карали їх. Дзюрчання струмків, шелестіння лісу, дзижчання комах — усі голоси весни й літа були ніби їхнім співом. Вони були втіленням усього приємного, зворушливого, милого в природі. Культ н. був дуже поширений у Греції й Римі, де їм споруджували величні храми. У мистецтві їх зображували вродливими веселими напівоголеними легковажними дівчатами.
Переносно н. — вродлива жінка.
[ред.] Література
[ред.] Зображення
 Німфи й сатир |
 Гілас і німфи |
