Пандар
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ПАНДА́Р (гр. Pandaros) — 1) син Лікаона, лучник, улюбленець Аполлона ; в епосі ватажок лікійців, виступав на боці троянців; порушивши домовленість про перемир’я перед двобоєм Паріса з Менелаем, поранив останнього. Убив П. Діомед ; 2) син троянця Алканора, Енеїв супутник, якого вбив Турн.
