Пандора (супутник)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
|
|
| Дата відкриття | жовтень 1980 |
| Відкривач(і) | Стюарт Коллінз, «Вояджер-1» |
| Планета | Сатурн |
| Номер | XVII |
| Орбітальні характеристики[1] | |
|---|---|
| Велика піввісь | 141 720 ± 10 км |
| Перицентр | 141 125±10 км |
| Апоцентр | 142 315±10 км[3] |
| Орбітальний період | 0,628504213 діб |
| Ексцентриситет орбіти | 0,0042 |
| Нахил орбіти | 0,050 ± 0,004° до площини екватора планети |
| Фізичні характеристики | |
| Діаметр | 103×80×64 км[4] |
| Середній радіус | 40,3 ± 2,2 км[4] |
| Площа поверхні | ~21 000 км² |
| Об'єм | ~270 000 км³ |
| Маса | 1,356 ± 0,022 ×1017 кг[1] |
| Густина | 0,49 ± 0,08 г/см³ |
| Прискорення вільного падіння | 0,0034 м/с² |
| Друга космічна швидкість | ~0,019 км/с |
| Період обертання навколо своєї осі | 0,628504213 діб |
| Нахил осі обертання | 0° |
| Альбедо | 0,6 |
| Температура поверхні | ~78 К |
| Атмосфера | відсутня |
| Інші позначення | |
| S/1980 S 26, Сатурн XVII[2] | |
- Цей термін має також інші значення. Див. Пандора
Пандора (лат. Pandora, грец. Πανδώρα) — восьмий за віддаленістю від планети природний супутник Сатурна. Він був відкритий за фотознімками космічного апарату «Вояджер-1» у жовтні 1980 року Стюартом Коллінзом і отримав тимчасове позначення S/1980 S 26[5]. У 1985 році супутник отримав офіційну назву Пандора[6] на честь богині із грецької міфології, дружини Епіметея. Пандора знаходиться біля зовнішнього краю кільця F.
Пандора має розміри 110×88×62 кілометрів, має два великих кратери діаметром 30 кілометрів. Вона обертається на відстані 141 713 кілометрів від Сатурна. Супутник має період обертання 0,628804 днів, нахил орбіти 0,0522° до екватора Сатурна, ексцентриситет орбіти 0,0042. Маса супутника 1,94×1017 кілограмів.
У Сонячній системі є також астероїд 55 Пандора.
[ред.] Посилання
- ↑ а б J.N. Spitale et al (2006). "The orbits of Saturn's small satellites derived from combined historic and Cassini imaging observations". The Astronomical Journal 132: 692.
- ↑ Назви і відкривачі планет і супутників.
- ↑ Перицентр q і апоцентр Q обчислені за формулами
, 
, де a — довжина великої півосі орбіти, e — ексцентриситет орбіти; значення округлені до кілометрів. - ↑ а б C.C. Porco et al. (2006). "Physical characteristics and possible accretionary origins for Saturn's small satellites". Bulletin of the American Astronomical Society 37: 768.
- ↑ Циркуляр МАС №3532
- ↑ Циркуляр МАС №4157
[ред.] Дивись також
Імовірні супутники: S/1979 S 3 · S/1979 S 4 · S/1979 S 5 · S/1979 S 6 · S/1979 S 7 · S/1980 S 7 · S/1980 S 18 · S/1980 S 20 · S/1980 S 21 · S/1980 S 22 · S/1980 S 23 · S/1980 S 31 · S/1980 S 34 · S/1980 S 35 · S/1980 S 36 · S/1981 S 4 · S/1981 S 7 · S/1981 S 10 · S/1981 S 11 · S/1981 S 15 · S/1981 S 16 · S/1981 S 17 · S/1981 S 18 · S/1981 S 19 · S/1995 S 8 · S/1995 S 9 · S/1995 S 10 · S/1995 S 11 · S/1995 S 12 · S/1995 S 13 · S/1995 S 14 · S/1995 S 15 · S/1995 S 16 · S/1995 S 17 · S/1995 S 18 · S/1995 S 19 · S/2004 S 3 · S/2004 S 4 · S/2004 S 6
Дивись також: Кільця Сатурна
 |
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
