Парадигма програмування
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Паради́гма програмува́ння — основні принципи програмування (не плутати з розробкою програм), або, парадигмне програмування.
Парадигма програмування надає (та визначає) те, як програміст розглядає роботу програми. Наприклад, в об'єктно-орієнтованому програмуванні, програміст розглядає програму як множину взаємодіючих об'єктів, в той час як у функціональному програмуванні програму можна представити як послідовність обчислення функцій без станів.
[ред.] Основні парадигми програмування
- Процедурне програмування (англ. Procedural programming)
- Модульне програмування
- Функціональне програмування (англ. Functional programming)
- Імперативне програмування (англ. Imperative programming)
- Декларативне програмування (англ. Declarative programming)
- Прототипне програмування (англ. Prototype-based programming)
- Аспектно-орієнтоване програмування (англ. Aspect-oriented programming)
- Предметно-орієнтоване програмування (англ. Subject-oriented programming)
- Концептно-орієнтоване програмування (англ. Concept-oriented programming)
[ред.] Дивіться також
[ред.] Ресурси інтернет
- Robert W. Floyd, The Paradigms of Programming, Turing Award Lecture, 1978.
