Пауза (література)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Па́уза або Па́вза (грец. pausis — припинення) — коротка перерва у мовленні, що виконує роль словоподілу, відмежовує одну фразу від іншої.
Особливого значення надається паузі у віршуванні, де поряд із смисловим, логічно-інтонаційним вживається ще й ритмічна, яку називають константною та цезурною. Функціональне навантаження паузи підвищується у тонічному віршуванні, сприяючи посиленню інтонаційної самостійності емоційно напруженого мовлення, зокрема на місці опущеного ненанголошеного складу (паузник).
Подеколи пауза, яка закінчує віршовий рядок, не збігається із смисловою паузою. У такому випадку вживається перенесення, або енжамбеман.

[ред.] Література

• Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 541